Євлакова І. А. Глобалізація як фактор модифікації стратегій економічного розвитку країн Центрально-Східної Європи

Анотація

Євлакова І.А. Глобалізація як фактор модифікації стратегій економічного розвитку країн Центрально-Східної Європи. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.02 – світове господарство і міжнародні економічні відносини. – Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України, Київ, 2008.

У роботі досліджено досвід країн ЦСЄ – нових членів ЄС для обґрунтування стратегії та механізмів регулювання економічного розвитку України в глобальному середовищі. З метою встановлення потенціалу і перспектив приєднання України до Європейського Союзу визначено наслідки розширення ЄС та виділено оптимальні стратегії, які сприяють поглибленню європейської інтеграції.

Надано оцінку рівню зовнішньоекономічної безпеки країн ЦСЄ та України як чинника європейської інтеграційної взаємодії. Визначено механізми протидії „трансферу криз” – процесу, завдяки якому розвинуті країни зменшують глибину і тривалість економічних криз, переносячи кризові фактори у менш розвинуті країни. Виявлено тенденції та перспективи трансформації зовнішньоекономічної діяльності України в контексті реалізації стратегій структурно-інноваційної перебудови національної економіки.

Annotation

Yevlakova I.A. Globalization as a Factor for Modification of Economic Development Strategies of Central and East European Countries. – Manuscript.

This dissertation aims to satisfy the requirements for completion of the academic title program Candidate of Economic Science’, Speciality 08.00.02 – World Economy and International Economic Relations. – Institute for World Economy and International Relations, the National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv, 2008.

This work researches the experience of the CEE countries – new members of the EU in order to justify the strategies and regulatory mechanisms for Ukraine’s economic development under conditions of globalization. With the purpose of determining the potential for and prospects of Ukraine’s accession to the European Union, the consequences of the EU expansion have been assessed and optimal strategies outlined in furtherance of a deeper European integration.

A level of external economic security of the CEE countries and Ukraine as a factor for European integration-oriented interaction has been evaluated. The mechanisms for counteraction to transfer of crisis’, a process due to which the advanced countries reduce the depth and duration of their own economic crises and transfer the crisis factors to less advanced countries. The trends and prospects for transformation of Ukraine’s foreign trade activity in the context of implementation of strategies for structural and technological change in the national economy have been revealed.

Актуальність теми дослідження

Поглиблення процесів глобалізації світового господарства зумовлює значні мегарегіональні зміни на континентах, які викликані насамперед розширенням та поглибленням економічної інтеграції, суттєвими змінами в структурі національних економічних систем, тривалими трансформаційними зрушеннями, які далеко не завжди мають беззаперечно позитивний характер і проходять у країнах-аплікантах та нових членах економічного союзу з різною інтенсивністю та різними результатами. Не є винятком при цьому й країни Центрально-Східної Європи (ЦСЄ), які у середині 1990-х рр. заявили про своє бажання вступити до ЄС, а впродовж 2004–2007 рр. стали членами цього угруповання. Однак їх трансформаційна фаза при цьому не завершилась, а необхідність їх подальшої соціально-економічної конвергенції зі старими членами Євросоюзу наявно відображають національні стратегії розвитку, які є чітко гармонізованими з основними стратегіями ЄС у цілому.

Певні успіхи західних країн-сусідів є показовими й для України, яка не відмовилась від своїх євроінтеграційних прагнень і намірів вступити до найбільшого у світі інтеграційного угруповання, проте мало що зробила в плані реалізації Копенгагенських та Маастрихтських критеріїв щодо вступу та імплементації «Спільного доробку ЄС» через низку нових стратегій розвитку. З урахуванням цього конче важливим є системний аналіз процесів трансформації національних економік країн ЦСЄ до вступу й після нього та уникнення помилок, які були допущені новими членами Євросоюзу в ході реалізації своїх стратегій.

Проблеми створення ефективної економічної системи країн з транзитивною економікою в умовах глобалізації, необхідність їх переходу до інноваційної моделі розвитку, трансформації зовнішньоекономічної моделі розглядали у наукових працях вітчизняні науковці О. Білорус, В. Будкін, В. Гейць, Я. Жаліл, Б. Кваснюк, С. Кримський, Д. Лук’яненко, В. Мельник, В. Новицький, Ю. Павленко, Ю. Пахомов, С. Пахомов, О. Плотніков, Є. Савельєв, В. Сіденко, С. Сіденко, А. Сухоруков, Н. Татаренко, В. Чужиков, А. Чухно та інших.

Мета і завдання дослідження

Метою роботи є розкриття характеру та напрямів модифікації національних стратегій розвитку країн ЦСЄ, які зазнають значних змін внаслідок посилення глобалізації світового господарства взагалі та європейської економічної інтеграції зокрема, а також формування науково обґрунтованої поліструктурної стратегії розвитку України та соціально-економічної конвергенції у ЄС.

Виходячи з мети дослідження, в роботі поставлено такі завдання:

• виявити сучасні форми існування та рівень взаємозумовленості економічних явищ „глобалізація”, „інтернаціоналізація”, „глобальна стратегія” і „національна стратегія розвитку” з метою їх чіткої ідентифікації;
• визначити механізми гармонізації глобальних стратегій і національних стратегій розвитку транзитивних країн;
• з’ясувати особливості стратегій розвитку національних економік країн Центрально-Східної Європи і здійснити порівняльний аналіз ринкових трансформацій, соціально-економічних наслідків системних перетворень у цих країнах;
• виявити сутність поняття „зовнішньоекономічна безпека країни”, оцінити рівень зовнішньоекономічної безпеки країн Центрально-Східної Європи та України як чинника європейської інтеграційної взаємодії; виявити шляхи підвищення зовнішньоекономічної безпеки транзитивних країн;
• визначити механізми протидії „трансферу криз” – процесу, завдяки якому розвинуті країни зменшують глибину і тривалість економічних криз, переносячи кризові фактори до менш розвинутих або транзитивних країн;
• виявити характер та напрями трансформації зовнішньоекономічної діяльності України в контексті реалізації стратегій структурно-інноваційної перебудови національної економіки.

Об’єкт і предмет дослідження

Об’єктом дослідження є процеси ринкових трансформацій у країнах Центрально-Східної Європи в умовах посилення глобалізації світового господарства.

Предметом дослідження є стратегії економічного розвитку країн Центрально-Східної Європи в моделі розширення ЄС.

Наукова новизна результатів дослідження

Наукова новизна одержаних результатів полягає у поглибленні методологічних підходів до розробки стратегій економічного розвитку України в міжнародному економічному середовищі, формулюванні практичних рекомендацій з урахуванням позитивів та негативів інтегративного досвіду країн Центрально-Східної Європи.

вперше

• обґрунтовано, що в умовах поглиблення глобалізації світового господарства та зіткнення національних інтересів країн, що перебувають на різних стадіях соціально-економічного розвитку, сформувалося дві основні стратегії: форсованої інтеграції до світового господарства та стратегія максимального використання внутрішніх ресурсів і внутрішнього потенціалу;
• обґрунтовано теоретичні концепції щодо розуміння феномену та механізмів протидії „трансферу криз” – процесу, завдяки якому розвинуті країни зменшують глибину і тривалість економічних криз, переносячи кризові фактори у менш розвинуті або транзитивні країни;
• запропоновано нові методологічні підходи щодо оптимізації стратегії та механізмів регулювання економічного розвитку України в глобальному середовищі на основі узагальнення компонентної бази моделей економічного розвитку країн ЦСЄ.

удосконалено

• методологічні підходи щодо модифікації існуючих механізмів гармонізації глобальних стратегій і національних стратегій розвитку трансформаційних країн, зокрема, виділено: внутрішні механізми (безпосередньо пов’язані з мобілізацією національних факторів розвитку) та зовнішні механізми (сприяють формуванню та реалізації альтернативних моделей глобалізації);
• методологічні підходи щодо застосування сучасних механізмів регулювання розвитку національних економік транзитивних країн.

дістали подальшого розвитку

• визначення поняття „глобалізація”, під яким автор розуміє процес формування спільного світового економічного простору (у тому числі фінансового), що відбувається в результаті інформаційно-комунікаційної революції, лібералізації руху факторів виробництва і розвитку транснаціональних структур та є вигідним країнам–лідерам світової економіки;
• комплексна експертна оцінка напрямів підвищення рівня економічної безпеки держави, а саме визначено шляхи підвищення зовнішньоекономічної безпеки транзитивних країн – макроекономічні та інституційні механізми прихованого захисту національної економіки.

Файли

Джерела