Коваленко П. В. Інноваційні тенденції інституційного впливу на стратегії міжнародного менеджменту в умовах глобальної конкуренції

Анотація

Коваленко П.В. Інноваційні тенденції інституційного впливу на стратегії міжнародного менеджменту в умовах глобальної конкуренції. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.02 – світове господарство і міжнародні економічні відносини. Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України. – Київ, 2008.

У дисертації досліджено роль інститутів соціально-економічного регулювання на етапі становлення інформаційного суспільства, вплив держави на міжнародно-конкурентні позиції бізнесу та інноваційні процеси в контексті глобалізації, міжнародну практику формування інноваційних стратегій менеджменту, формування стратегії державного управління інноваційною сферою бізнесу в Україні в умовах міжнародної конкуренції.

Вивчається міжнародна практика застосування програмно-цільових підходів сприяння розвитку бізнес-середовища, інноваційній спрямованості бізнесу, зокрема особливості європейської, американської регулятивної моделей, вдалі зразки інституційного регулювання інноваційних тенденцій у бізнес-середовищі в Китаї, Росії.

Обґрунтовуються теоретичні засади та виявляються сучасні характеристики інституційного регулювання з метою сприяння інноваційним стратегіям у менеджменті та становленню інформаційного суспільства, з урахуванням особливостей міжнародної економічної діяльності України. Показано, що в умовах України слід враховувати на практиці і глобальну тенденцію концентрації капіталів у інформаційно містких сферах економіки, що передбачає значно більше інвестування інтелектуальних ресурсів.

Annotation

Kovalenko F.V. The Innovative Tendencies of the Institutional Influencing the Strategies of International Management under the Global Competition. – Manuscript.

Dissertation for the scientific degree of candidate of economic sciences in speciality 08.00.02 – World Economy and International Economic Relations. Institute for World Economy and International Relations, the National Academy of Sciences of Ukraine. – Kyiv, 2008.

The dissertation investigates the role of the institutes of socio-economic regulation while forming the information-type society, the influence of the state on the business position in international competition, and on the innovative processes in the context of Globalization, as well as the international practice of forming the innovative strategies of management, forming of strategies of the state administration of business an innovative sphere in Ukraine under the conditions of international competition.

International practice of utilizing the aimed at the special development goals approaches of assistance the business environment development, innovative orientation of business, in particular the specific features of the, European, American regulation models, successful patterns of the institutional regulation of innovative tendencies in the environment of business in China, Russia are studied.

The theoretical principles, as well as the modern features of the institutional regulation with the purpose of providing innovative strategies in the management and stimulation of the new information society, considering the realities of international economic activity of Ukraine are disclosed. It is shown that under the conditions of Ukraine it is necessary practically to take into account the Global tendency of concentration of capitals in the information capacious spheres of economy that provides the considerable increase in investing the intellectual resources.

Актуальність теми дослідження

Сучасні системи інституційного впливу на інноваційні стратегії менеджменту в контексті глобальної конкуренції відзначаються динамічним розвитком та мінливістю, диверсифікованістю характерних для певних регулятивних моделей форм, адже розвиток світового господарства і міжнародних економічних відносин на сучасному етапі пов’язаний з активними процесами інформатизації, поширенням нових принципів взаємного впливу різноманітних ринків, взаємодії держав і приватних агентів відкритих економік та процесів інтернаціоналізації.

За таких умов національна економіка не тільки не може розвиватися ізольовано, оскільки сучасний інноваційний процес потребує значних інвестиційних і кредитних ресурсів (для чого потрібна участь у діяльності відповідних міжнародних ринків), а й будь-яка її ізоляція від глобальних економічних процесів призводить до інноваційного відставання й закріплення за країною несприятливого місця в системі міжнародного поділу праці. З огляду на це, дослідження інституційного регулювання інноваційних процесів в умовах інтеграції національного ринку до світогосподарської системи, посилення взаємної залежності країн, ускладнення міжнародних кредитних відносин є важливим і актуальним завданням міжнародноекономічної теорії.

Мета і завдання дослідження

Метою дослідження є обґрунтування теоретичних засад та виявлення сучасних характеристик інституційного регулювання з метою сприяння інноваційним стратегіям у менеджменті та становленню інформаційного суспільства загалом з урахуванням особливостей міжнародної економічної діяльності України.

Для досягнення означеної мети в дисертації розв’язано наступні завдання:

• проаналізувати основні методи, теорії й підходи до формування інституційної регулятивної моделі, яка забезпечує створення ефективного конкурентного середовища та покращення позицій бізнесових структур на світових ринках;
• обґрунтувати природу сучасної інституційної стратегії в контексті міжнародної конкуренції та технологічних тенденцій;
• розкрити особливості й тенденції розвитку інституційних регулятивних систем у країнах, що належать до різних типологічних груп, а також міжнародних угруповань держав;
• виявити особливості діяльності інститутів сприяння тенденціям інформатизації та інноватизації національного та міжнародного рівнів;
• визначити типові та специфічні наслідки застосування методів інституційного регулювання інноваційної діяльності бізнесових структур;
• здійснити компаративну оцінку традиційної, здебільшого макроекономічної, регулятивної моделі, а також інституційної системи впливу на умови й характер господарської діяльності;
• довести системність зв’язку між ринковими механізмами інноваційної діяльності та сучасної інституційної систему впливу на них;
• сформулювати основні напрями та загальні підходи до проведення інституційного регулювання інноваційних процесів у бізнесі в Україні;
• виявити особливості участі українських суб’єктів господарювання в процесах міжнародного співробітництва в інноваційній та інформаційно місткій сферах економічної діяльності;
• з’ясувати специфіку застосування інституційних регулятивних інструментів інноваційної та науково-технічної політики в Україні в трансформаційних умовах;
• виробити практичні рекомендації щодо оптимізації регулювання інноваційної діяльності суб’єктів бізнесу у відкритій економіці України.

Об’єкт і предмет дослідження

Об’єктом дослідження виступають інституційні системи регулювання інноваційних процесів у бізнесі національного та міжнародного рівнів з урахуванням динамізму форм та режимів міжнародного економічного співробітництва.

Предметом дослідження є загальні та особливі характеристики процесів інноваційної діяльності та їх регулювання з боку національних (державних) та міжнародних інститутів.

Наукова новизна результатів дослідження

Наукова новизна одержаних результатів полягає в розкритті сутності інституційного регулювання інноваційних процесів і відповідних стратегій менеджменту в контексті глобальної конкуренції. Основні положення наукової новизни дисертації визначаються тим, що в ній було:

Вперше:

• теоретично обґрунтовано положення про необхідність узгодження інституційних регулятивних систем та інноваційних стратегій у менеджменті на основі комбінування програмно-цільових методів розвитку; зокрема показано доцільність диверсифікованого фінансового стимулювання інноваційних секторів економіки, підтримки авангардних виробництв у відповідності до індикативно визначених соціально-економічних та науково-технічних критеріїв; наголошено на значенні принципу пріоритетного формування «сегменту інформаційно місткої пропозиції», який є важливим для удосконалення моделі національної спеціалізації та закріплення відповідного сегменту ринку інформаційно місткої продукції;
• обґрунтовано тезу про безальтернативність дотримання інституційної регулятивної стратегії на підвищення інформаційної місткості експорту, що заперечує концепцію «нейтральної» відкритої економіки, за якої показники ефективності міжнародної господарської діяльності є індиферентними до номенклатури продукції, експортованої на зарубіжні ринки; зокрема показано, що особливо значущим є державне втручання на етапі становлення інформаційно містких та наукомістких технологічних процесів; на основі аналізу міжнародної практики продемонстровано, що інформаційна спеціалізація відіграє ключову роль у забезпеченні стратегічних глобальних конкурентних переваг, а відсутність масових інформаційних технологій є причиною структурної та системної деградації країн та їх «виштовхування» до «глобальної периферії»;
• розроблено авторську методику політекономічного аналізу при визначенні особливостей технологічної політики як компоненти глобальної конкуренції, причому, на відміну від попередніх методик, вироблення механізмів конкурентної стратегії в умовах розвитку інноваційних репродуктивних систем обґрунтовується у відповідності до стратегічних завдань формування високотехнологічного профілю економіки країни, її міжнародної спеціалізації, а також спеціалізації її господарських суб’єктів згідно критерію інформаційної місткості, вимоги зростання інформаційного сегменту відтворювальної діяльності у суспільстві та в міжнародному масштабі;

Отримали подальший розвиток:

• концепція номенклатурної диверсифікації та вибіркового стимулювання інноваційних проектів, високотехнологічного виробництва, яка відрізняється від існуючих системним характером та тим, що вона виходить з пріоритетності завдання збільшення питомої частки інформаційно місткого сектора економіки, інтелектуального сегменту національного багатства; зокрема обґрунтований автором підхід пов’язаний як із сучасними новаціями нетарифної політики, прогресивними методиками розрахунків доцільності та кількісних параметрів науково-технічних проектів у відповідності до структурних та секторальних пріоритетів розвитку економіки держави, так і з підходами щодо вмотивування господарських агентів в умовах лібералізації міжнародних економічних зв’язків, які змушені діяти з урахуванням більш низького порогового рівня тарифного захисту внутрішніх ринків;
• аналіз тенденцій співвідношення функцій держави та приватних структур, і передусім корпорацій, за умов видимого зростання ваги останніх, які передбачають перенесення повноважень держави як вищої одиниці в ієрархії соціальних квазіорганізмів до сфери системоутворюючих заходів та стимулювання розвитку метатехнологій; цим забезпечується ускладнення функцій держави, які є фактором реалізації властивих структурам кланового типу (ними можна вважати корпорації та приватні структури взагалі) переваг;

Удосконалено:

• теоретичні класифікаційні підходи та критерії оцінки моделей інституційного регулювання інноваційних стратегій менеджменту та формування експортної спеціалізації; зокрема визначено специфічні риси континентальної, європейської моделі інформаційного забезпечення суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності, яка характеризується розвиненою системою страхування та кредитування зовнішньоторговельних операцій, і передусім пов’язаних з інноваційною активністю, широким державним фінансуванням маркетингових досліджень зарубіжних ринків, переважанням державних торговельно-промислових палат, а також уточнено типові риси англо-саксонського, власне американського, підходу до підтримки закордонного збуту;
• механізми оптимізації моделі інформаційного забезпечення зовнішньоекономічної діяльності суб’єктів вітчизняного підприємництва і зокрема підтримки експортної діяльності малого бізнесу, які полягають в налагодженні систем страхування зовнішнього збуту, активізації програм підвищення кваліфікації учасників міжнародних операцій, розширення державної участі в дослідженнях міжнародних ринків та ін.

Файли

Джерела