Дудко Н. В. Механізм запобігання та протидії міжнародним фінансовим кризам на глобальному та національному рівнях

Анотація

Дудко Н.В. Механізм запобігання та протидії міжнародним фінансовим кризам на глобальному та національному рівнях. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.02 – світове господарство та міжнародні економічні відносини. – Інститут світової економіки та міжнародних відносин НАН України, Київ, 2007.

Дисертацію присвячено дослідженню теоретичних і практичних аспектів виникнення фінансових криз у глобальному середовищі та підходів до формування антикризової політики на національному та міжнародному рівнях. У роботі розглядаються сучасні теоретичні підходи до передумов виникнення, механізмів розгортання та міжнародного поширення фінансових криз. Досліджено проблематику формування антикризової політики на національному та міжнародному рівнях, включаючи напрямки реформування глобальної фінансової архітектури та діяльності міжнародних фінансових організацій.

Проаналізовано особливості взаємовідносин економіки України з глобальним фінансовим середовищем та визначено основні чинники потенційного утворення криз. Сформульовано зміст фінансово-економічних та організаційно-регулятивних заходів, що входять до складу національної антикризової політики України. Вперше розроблено методику прогнозування кризових і передкризових ситуацій на фінансовому ринку України з використанням методів кластерного та дискримінантного аналізу.

Annotation

Dudko N.V. Mechanism of prevention and counteraction to on the global and national levels. – Manuscript. Thesis for the scientific degree of the Candidate in Economic Sciences on speciality 08.00.02 – world economy and international economic relations. – Institute of Word Economy and International Relations National Academy of Science in Ukraine (NASU), Kyiv, 2007.

The thesis is dedicated to the research of theoretical and practical aspects of financial crises emerge in global environment and to the approaches to anticrisis policy formation on national and global levels. The modern theoretical approaches to preconditions of emerge and mechanisms of development and global spread of financial crises are revealed. The problems of anticrisis policy formation on national and global levels are researched including ways of global financial architecture and international financial organisations activities reforming.

The peculiarities of Ukrainian economy interaction with global financial environment are analysed and the core factors of potential crises are defined. The set of financial, economic, organisational and regulative elements of Ukrainian national anticrisis policy is expounded. The approach to crisis and pre-crisis situations forecast on financial markets of Ukraine is created on the basis of cluster and discriminant analyses.

Актуальність теми дослідження

Протягом останніх десятиліть передумови та механізми розгортання фінансових криз зазнали суттєвих трансформацій: до початку 1990-х років такі кризи мали переважно валютну природу та локальний характер, проте значна інтенсифікація міжнародних фінансових відносин в умовах глобалізації зумовила якісне ускладнення механізмів утворення криз і створила сприятливі умови для їх надшвидкого міжнародного поширення. Досвід криз у Мексиці (1994 р.), країнах Південно-Східної Азії (1997 р.), Росії (1998 р.), Аргентині (2001 р.), а також їх руйнівні наслідки для безпосередньо вражених економік і світового господарства загалом зумовлюють необхідність як у теоретичному переосмисленні сучасних процесів кризоутворення, так і в розробці адекватних антикризових заходів на національному та міжнародному рівнях, модифікації сучасної глобальної фінансової архітектури.

Наукова розробка даної теми для України сьогодні є особливо актуальною з огляду на прагнення брати повноправну участь у світовому інтеграційному процесі та використовувати його потенціал для вирішення проблем власного розвитку, оскільки це одночасно зумовлює і зростання вразливості вітчизняної економіки до екзогенних впливів, ризиків утворення криз внаслідок мінливості зовнішніх потоків капіталу. За цих обставин наукове обґрунтування та практичне впровадження запобіжних заходів виступає невід’ємною передумовою ефективного та безпечного співробітництва України зі світовими фінансовими ринками.

Важливу роль у теоретичному та емпіричному дослідженні проблематики фінансових криз й антикризового регулювання відіграють праці таких зарубіжних вчених, як А.Веласко, Ч.Виплош, Р.Глік, Д.Даймонд, Р.Дорнбуш, Б.Ейхенгрін, Г.Кальво, Г.Камінскі, П.Кругман, М.Обстфельд, К.Рейнхарт, Р.Рігобон, Е.Роуз, Д.Сакс, Д.Сорос, Д.Стігліц, Д.Тобін та інші. Глобальні передумови, валютні, боргові й банківські аспекти утворення криз знайшли своє висвітлення у працях російських науковців С.Алексашенко, А.Анікіна, А.Ілларіонова, В.Іноземцева, Н.Шмельова. Серед вітчизняних вчених, праці яких пов’язані з проблематикою фінансових криз, слід вказати насамперед О.Білоруса, Д.Лук’яненка, В.Новицького, Ю.Пахомова, О.Плотнікова, А.Філіпенка, С. Якубовського та ін.

Разом з тим, у роботах вітчизняних та закордонних вчених певні аспекти даної наукової проблеми залишаються недостатньо висвітленими: наявні дослідження фінансових криз здебільшого присвячені розгляду передумов, етапів розвитку та наслідків конкретних їх випадків, при цьому поза увагою залишаються наявність принципових взаємозв’язків між виникненням криз та недоліками економічних рецептів, які нав’язуються країнам, що розвиваються, суперечливістю міжнародних антикризових заходів, вадами наявної фінансової архітектури світу в цілому. У роботах вітчизняних вчених, присвячених проблематиці взаємодії економіки України з глобальним фінансовим середовищем та економічній безпеці, на жаль, відсутні цілісні моделі прогнозування кризових явищ у вітчизняній економіці, не повністю розкрито необхідні складові національної антикризової політики тощо. Усе вищевикладене обумовило вибір теми, структуру та зміст дисертаційного дослідження.

Мета і завдання дослідження

Метою дослідження є комплексний аналіз механізмів виникнення, розгортання та поширення фінансово-економічних криз у середовищі глобалізації з метою формування науково обґрунтованої антикризової політики України у процесі її інтеграції до глобального фінансового середовища.

Завдання дослідження:

• проаналізувати теоретичні підходи до передумов виникнення та механізмів розгортання фінансових криз у національній економіці;
• дослідити глобальні передумови утворення криз, що випливають з особливостей сучасного світогосподарського розвитку;
• розкрити сутність та загальні передумови міжнародного поширення кризових явищ;
• обґрунтувати зміст антикризових заходів на національному рівні;
• дослідити сучасний стан, напрями та проблеми удосконалення міжнародної антикризової політики;
• проаналізувати поточний стан економіки України для визначення ступеня її вразливості до фінансових криз і потенційних каналів кризоутворення;
• проаналізувати існуючі підходи до передбачення фінансових криз та побудувати модель їх прогнозування з урахуванням особливостей вітчизняної економіки;
• обґрунтувати комплекс заходів, необхідних для запобігання утворенню криз за умов поглиблення інтеграції вітчизняної економіки до глобального фінансового середовища.

Об’єкт і предмет дослідження

Об’єктом дослідження є процеси виникнення, розвитку й поширення фінансово-економічних криз в умовах глобалізації.

Предметом дослідження є напрями та механізми антикризового регулювання на національному та міжнародному рівнях.

Наукова новизна результатів дослідження

Основні результати, які отримані в ході вирішення завдань, поставлених у дисертаційному дослідженні, та становлять наукову новизну, полягають у наступному:

Вперше:

• створено методику прогнозування кризових явищ на національному валютному ринку, що побудована на базі кластерного та дискримінантного аналізів. Ця методика передбачає проведення ретроспективної класифікації певних проміжків часу за ступенем тиску на валютний ринок з відокремленням тих з них, протягом яких мала місце нестабільність на валютному ринку, передкризова ситуація або валютна криза; визначення сукупності макроекономічних показників, що роблять найвагоміший внесок у відмінність між виділеними періодами, тобто можуть найбільш ефективно використовуватися для прогнозування кризових явищ; формування набору канонічних дискримінаційних функцій, за допомогою яких може здійснюватися власне прогнозування майбутніх кризових явищ на валютному ринку.

Отримали подальшого розвитку:

• характеристика глобальних передумов фінансових криз, зокрема обґрунтовано, що такими передумовами виступають: значна асиметричність у рівні економічного розвитку між розвинутими країнами та рештою країн світу, що відбивається на характері поширення економічних циклів у світі та створює значні зовнішні шоки для країн, що розвиваються; поглиблення відриву фінансової сфери світової економіки від її реального сектора та випереджуючий розвиток операцій виключно спекулятивної спрямованості; поглиблення інтеграції національних фінансових ринків країн, що розвиваються, до глобального фінансового ринку за наявності різких відмінностей у рівні їх розвитку; стихійність розвитку міжнародних фінансових ринків за умов відсутності ефективних механізмів наднаціонального регулювання їх діяльності та орієнтації політики розвинутих країн на поглиблення лібералізації міжнародних фінансових операцій;
• теза про зумовленість виникнення кризових ситуацій у економіках країн Південно-Східної Азії, Латинської Америки та Росії факторами, джерелом яких виступають загальні тенденції економічного розвитку, а саме стрімкий перехід від закритої економіки до економіки відкритої шляхом лавиноподібної лібералізації всіх сфер господарювання; різке послаблення ролі держави у регулюванні внутрішніх економічних процесів; відставання темпів інституційної розбудови національної економіки від темпів ліберальних економічних перетворень;
• оцінка шляхів удосконалення антикризової політики на міжнародному рівні. Визначено, що ключовою проблемою в даній сфері є протиріччя між політичними та економічними інтересами розвинутих країн, що мають глобальний характер, та переважно локальними інтересами країн, які розвиваються, що відбивається насамперед в орієнтації діяльності міжнародних організацій на підтримку політичних інтересів розвинутих країн і глобальної експансії їх економічних суб’єктів; недостатньому представництві в них решти країн світу, що фактично виключає ці країни з процесу формування нормативної та інституційної бази світової фінансової архітектури й перетворює їх на статистів, участь яких у міжнародній фінансовій діяльності може здійснюватися лише за умов сприйняття ними встановлених правил гри незалежно від відповідності останніх їх внутрішнім інтересам та економічним реаліям.

Удосконалено:

• підходи до розуміння шляхів і механізмів розповсюдження кризової інфекції та їх глобальних передумов з урахуванням провідної ролі прямих та опосередкованих міжнародними ринками фінансових зв’язків між країнами як каналу стрімкого поширення кризових явищ як у межах конкретних географічних регіонів, так і за їх межами. За умов інформаційної асиметричності фінансових ринків та існування ефекту моральної шкоди фінансові механізм поширення кризової інфекції, що базуються як на раціональних управлінських підходах, так і на ірраціональних змінах ринкових очікувань, комбінуються, створюючи єдиний комплексний механізм швидкої передачі ринкових коливань, дія якого базується на інтегрованості національних ринків у глобальний фінансовий простір та загальній лібералізації фінансових відносин на міжнародному та національному рівнях;
• теоретичні засади формування національної антикризової політики, зокрема доведено помилковість лібералізації економіки та скорочення регулятивних функцій держави за умов її інституційної нерозвиненості в контексті запобігання утворенню криз. Навпаки, стійкість національної економіки до фінансових криз як внутрішнього, так і зовнішнього походження досягається як спільний результат проведення виваженої та послідовної внутрішньої економічної політики в аспектах грошово-кредитного регулювання, управління державним бюджетом та борговими зобов’язаннями, дотримання економічно виправданого режиму валютного курсу; запровадження науково обґрунтованих захисних заходів у сфері руху капіталу через національні кордони; розбудови фінансового сектора економіки та розвитку механізмів його державного регулювання.

Файли

Джерела