Копич Р. І. Фіскальна політика країн Центральної та Східної Європи в євроінтеграційному процесі

Анотація

Копич Р.І. Фіскальна політика країн Центральної та Східної Європи в євроінтеграційному процесі. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.02 – світове господарство і міжнародні економічні відносини. – Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України. – Київ, 2007.

Дисертація присвячена дослідженню проблем фіскальної компоненти економічної політики в процесі інтеграції країн Центральної та Східної Європи до Європейського Союзу. Досліджувані у дисертаційній роботі проблеми обгрунтовано теоріями різних наукових шкіл, працями вітчизняних та зарубіжних вчених.

Визначено основні чинники впливу фіскальної політики на макроекономічні показники у країнах ЦСЄ під час євроінтеграції. Висвітлено теоретичні аспекти реалізації підходів до вибору стратегії фіскальної політики в умовах відкритої економіки та визначено найважливіші механізми та функціональні залежності фіскальної політики. Проаналізовано та виявлено основні умови застосування моделей оптимізації міжчасового споживання для аналізу економічних наслідків реалізації фіскальної політики у євроінтеграційному процесі.

Використовуючи логіку моделі міжчасового споживання для української економіки, проведено емпіричне дослідження впливу дефіциту бюджету на приріст ВВП, промислове виробництво, обмінний курс, процентну ставку, використовуючи метод векторної авторегресії.

Annotation

Kopych R.I. Fiscal Policy in Central and Eastern European Countries during European Integration Process. – Manuscript.

This dissertation is for obtaining degree of Candidate in Economic Sciences by specialization coded 08.00.02. – World Economy and International Economic Relations. – Institute of World Economy and International Economic Relations, Kyiv, Ukraine, 2007.

The dissertation investigates the influence of budget deficits on main macroeconomic activities (current account, dynamic of industrial production, growth of GDP, exchange rate, interest rate and investment) of Central European Countries (CEC), as the most integrated index of fiscal policy. The most adequate theoretical instrument, which can explain the phenomena of rush deterioration of the budget deficits of CEC on the threshold of EU integration, is the model of intertemporal optimization of consumption.

Econometric estimation of effects of fiscal policy was done for five CEC for the period of 1995–2005 using a structural Vector Autoregression approach. Empirical results showed that Poland is the ideal illustration of theoretically foreseen consequences of fiscal policy in the model of intertemporal optimization of consumption.

The increase of budget deficits worsens the dynamic of economic growth on the one-year period in Hungary, Poland and Czech Republic, while in future influencing of budget deficits become absolutely opposite that is expected from the expansive fiscal policy in the selected intertemporal context. Practically intertemporal effects look weaker in Slovenia and Latvia.

The main empirical result for Ukraine is, that both indexes – dynamic of industrial production and GDP – are stimulated not by deficit of budget, as it foresees the model of intertemporal optimization of consumption, but by the surplus of budget. Influence on dynamic of industrial production is carried out almost at once, while influencing on growth of GDP – with the lag in 4 quarters. The part of balance of budget in a dynamics of GDP gradually grows from 20 to 50%, while dependence for dynamic of industrial production is comparatively insignificant. There is no favorable dependence between balance of budget and the growth of GDP or dynamic of industrial production, thus the part of both indexes is high enough – according to 40% and 20%. A such structural characteristic is extremely unfavorable, because the acceleration of dynamics of the economic growth does not improve fiscal position.

The main consequent of empiric testing is that there are no reasons to support budget deficit in Ukraine, as it worsens the dynamics of industrial production and GDP and increases the interest rate. It is necessary to follow the strategy of low budget deficits of Baltic countries taking into account the terms of Ukrainian economy. Such strategy will allow achieving the Maastricht criteria with simultaneous implementation of the European standards in the future.

Актуальність теми дослідження

Розширення східних кордонів Європейського Союзу (ЄС) та інтеграційні процеси кінця ХХ – початку ХХІ ст. становлять інтерес з погляду оцінки ефективності економічної політики країн Центральної та Східної Європи (ЦСЄ). Варто відзначити, що країни з відмінним рівнем економічного розвитку обрали різні стратегії досягнення Маастрихтських критеріїв. Разом з тим, усі країни Східної Європи об’єднує конвергенція до рівня доходу розвинених європейських країн, що стало наслідком проведених структурних реформ та відповідної макроекономічної політики. Хоча обмеження пропозиції грошової маси та фіскальна дисципліна початково дозволили приборкати інфляцію та відновити економічне зростання, по сьогодні залишаються невирішеними низка питань пов`язаних з підготовкою вступу до Європейського валютного союзу (ЄВС). Зокрема, ставиться під сумнів логіка міжчасової оптимізації фіскальної політики як засобу реалізації євроінтеграційної стратегії наближення вступу до ЄС.

Наближення вступу до ЄС супроводжувалося істотним погіршенням сальдо бюджету та збільшенням державної заборгованості, насамперед в країнах-лідерах трансформаційного та інтеграційного процесу (Польща, Угорщина, Чехія, Словенія), але це не перешкоджало гальмуванню інфляції та економічному зростанню. Важливо виявити засадничі причини такого явища, його макроекономічні наслідки і практичні висновки для фіскальної політики в країнах – потенційних кандидатах на вступ до ЄВС у ширшому контексті виникає потреба аналітичного узагальнення генези та розробки концептуального підходу щодо використання фіскальної політики як одного з елементів євроінтеграційної стратегії.

З огляду на проголошений євроінтеграційний курс України особливої актуальності набуває розробка стратегії наближення до рівня соціально-економічного розвитку ЄС з допомогою одного з інструментів економічної політики, а саме фіскальної політики, що використовує позитивні досвіди новоприйнятих країн – членів ЄС.

Мета і завдання дослідження

Метою дисертаційної роботи є розробка теоретико-методологічних засад та прикладних методик з формування ефективних підходів до вибору стратегії фіскальної політики в Україні на основі комплексного дослідження механізмів та інструментів фіскальної політики в умовах євроінтеграції країн ЦСЄ.

Відповідно до поставленої мети дисертаційної роботи визначено наступні конкретні завдання:

• розкрити суть та визначити основні чинники впливу фіскальної політики на макроекономічні показники у країнах ЦСЄ під час євроінтеграції;
• висвітлити теоретичні аспекти реалізації підходів до вибору стратегії фіскальної політики в умовах відкритої економіки;
• визначити найважливіші механізми та функціональні залежності фіскальної політики в сусідніх країнах ЦСЄ;
• проаналізувати теоретичні засади моделей фіскальної політики та обгрунтувати вибір моделі для проведення емпіричного дослідження;
• ідентифікувати характер зв`язку між мобільністю капіталу та сальдо бюджету та встановити стійкість фіскальної позиції досліджуваних країн;
• дослідити конкретні механізми забезпечення (чи відсутності) стійкості фіскальної позиції у країнах ЦСЄ;
• провести вибір стратегії фіскальної політики для української економіки, використовуючи досвід сусідніх країн – членів ЄС, та визначити цільові орієнтири фіскальної політики нашої країни;
• виявити інструментальні чинники фіскальної політики та обгрунтувати їх необхідність для реалізації євроінтеграційної політики.

Об’єкт і предмет дослідження

Об`єктом дослідження є фіскальна політика, що проводилася з початку трансформаційного процесу та після вступу до ЄС країнами ЦСЄ.

Предметом дослідження є вплив фіскальної політики та її макроекономічні наслідки для нових країн – членів ЄС під час євроінтеграційного процесу.

Наукова новизна результатів дослідження

Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що в роботі на базі комплексного дослідження сучасних тенденцій та напрямів фіскальної політики, було визначено інструментальні чинники реалізації міжчасових ефектів оптимізації фіскальної політики в економіках країн ЦСЄ під час та після інтеграції до ЄС; узагальнено основні тенденції фіскальної політики та розроблено науково-практичні рекомендації щодо використання євроінтеграційного досвіду ведення фіскальної політики для вітчизняної економіки. Зокрема в роботі:

Вперше:

• виявлено специфічні закономірності еволюції фіскальної політики країн ЦСЄ залежно від тривалості перехідного процесу, динаміки макроекономічних показників, ступеня економічних перетворень і успіхів на шляху європейської інтеграції; проведено періодизацію основних тенденцій у фіскальній політиці досліджуваних країн з використанням аналізу трендових значень сальдо бюджету як найбільш інтегрованого показника фіскальної політики, що дозволило провести класифікацію етапів фіскальної політики, визначити цілі, сприятливі обставини та ризики на кожному з них (часові межі зробленої класифікації екстрапольовано на період після 2007 р. з метою врахування реалій європейської інтеграції);
• обгрунтовано та ідентифіковано характер зв`язку між сальдо бюджету та мобільністю капіталу (її характеризує диференціал процентних ставок у даній країні та за кордоном); виявлено, що збільшення дефіциту бюджету в країнах ЦСЄ стало наслідком сприятливого здешевлення зовнішніх запозичень, але це засвідчує “автоматичне” регулювання фіскальної позиції залежно від вартості державних запозичень (відповідно дефіцит бюджету може вважатися “перехідним” у тому розумінні, що в міру подорожчання державних запозичень відбуватимуться поліпшення сальдо бюджету); водночас вставлено факт присутності (чи відсутності) фіскальної стійкості в економіках країн ЦСЄ за двома теоретичними підходами, що виявили схожі результати та дозволили врахувати досвід як успішних країн, так і “проблемних” країн;

Отримали подальший розвиток:

• концепція реалізації ефективних національних стратегій і тактичні підходи до фіскальної політики на основі врахування функціональних взаємозвязків та механізмів впливу; передусім показано, що вплив на динаміку ВВП і сальдо поточного рахунку може бути взаємним і реалізовуватися через збільшення сукупного попиту, де сальдо бюджету є однією з компонент (характер встановлених взаємозвязків залежить від конкретного випадку досліджуваної економіки);
• визначення інструментальних чинників фіскальної політики в Україні, які відповідають євроінтеграційній стратегії, а саме фіскальні (податки та структура видатків), загальноекономічні (враховують залежність від макроекономічних умов) та політико-економічні (враховують зовнішньополітичні пріоритети);

Удосконалено:

• теоретичні моделі оптимізації міжчасового споживання, які адаптовано до умов трансформаційних економік, в яких додаткові механізми впливу фіскальної політики створює врахування динаміки обмінного курсу та процентної ставки на основі передбачуваного зміцнення рівноважного значення грошової одиниці та конвергенції процентних ставок до рівня ЄВС;
• розуміння функціонального впливу вітчизняної фіскальної політики, що дозволило визначити потенційні обмеження для експансійної фіскальної політики в Україні; розроблено експертний прогноз та орієнтири сальдо бюджету в Україні на 2007 – 2020 роки на основі проведеного аналізу та емпіричного дослідження взаємовпливів фіскальної політики та макроекономічних показників, а також досвіду проведення фіскальної політики у країнах ЦСЄ; експертний прогноз налічує три сценарії подій в залежності від обраної траєкторії сальдо бюджету.

Файли

Джерела