Максимович В. І. Соціально-економічна природа підприємництва: діалектика, потенціал реалізації

Анотація

Дисертація присвячена дослідженню природи підприємництва як багатогранної системи соціально-економічних відносин. Поглиблено розуміння діалектики підприємництва, змісту соціалізації підприємця в економіці, яка продовжує перебувати на стадії формування цивілізованого ринку. Розглядаються різні підходи до визначення сутності підприємництва, уточнюється його визначення і розмежування основних дефініцій, а також розкриваються методологічні основи для врегулювання відносин між власниками та підприємцями, досліджуються мотиви підприємництва.

Особлива увага приділяється парним характеристикам підприємництва, а саме співвідношенню конкуренції та партнерства, традиціоналізму та новаторству, кооперації та корисності відносин між роботодавцем і найманими працівниками. Розглядається модель венчурного підприємництва, досвід країн, які його успішно запровадили, а також хід і перспективи вдосконалення державного регулювання приватного підприємництва; особлива увага приділена внутрішньому корпоративному підприємництву.

Annotation

The dissertation is dedicated to study of entrepreneurship nature as many-sided system of social-economic relations. Understanding of dialectics of entrepreneurship, entrepreneur socialization character development of entrepreneur socialization in economy, which continues to be at the stage of civilized market formation have been given a thorough study. The study considers various approaches to determination of entrepreneurship meaning, clarifies its definitions as well as methodological foundation for justification of relations between owners and entrepreneurs, and specifies motivation of entrepreneurship.

Special attention is dedicated to certain features of entrepreneurship, namely interrelations between competition and partnership, traditionalism and innovation, cooperation and commodization of relations between employer and employees. The model of venture business is described, including leading countries experience of its implementation, as well as situation and prospects of enhancement in state regulation with regards to private entrepreneurship; moreover special attention was given to internal corporate entrepreneurship.

Актуальність теми дослідження

Багатство нації в ринковій економіці обумовлюється розвитком та реалізацією підприємницького потенціалу. Саме підприємець виступає основним фактором виробництва, так як залучає, спрямовує, організовує та використовує різнобічні ресурси. За умови належного орієнтування підприємців на забезпечення потреб суспільства можливе досягнення максимального ефекту – результату складання в єдине ціле різних елементів на рівні підприємства (бізнесу), галузі та всього національного господарства.

Економічне зростання в значній мірі залежить від ефективного функціонування суб’єктів ринкових відносин, в першу чергу підприємців, та їх гармонійних стосунків з державою. Не менш важливо, що підприємництво стало органічною складовою суспільства, і знайшло свій прояв у соціалізації підприємництва. Підприємництво, як одна з конкретних форм прояву соціально-економічних відносин, сприяє підвищенню достатку у суспільстві, реалізації здібностей і талантів кожного індивіда (як підприємця, менеджера або працівника), а в ідеалі веде до єднання суспільства. Ефективність підприємницької діяльності може оцінюватися не тільки розмірами отриманого прибутку та збільшенням або зменшенням ринкової вартості бізнесу (підприємства), але й за кінцевим рахунком стабільністю економіки.

Створення умов для розвитку підприємництва є однією з найважливіших складових економічної політики держави в будь-якій ринковій економіці. В Україні потенціал приватного підприємництва реалізується дуже повільно, що проявляється у його незначній питомій вазі у валовому внутрішньому продукті, експорті, зайнятості та неспроможності в повній мірі замінити потужності великих корпорацій і державних підприємств.

Аналіз суперечливої природи підприємництва дозволяє глибше зрозуміти джерела економічного зростання. Реалізації підприємницького потенціалу заважає багато чинників, зокрема, наявність структурних диспропорцій в економіці, недосконалість конкуренції, законодавчої бази, послаблення державної влади. Ініціатива підприємців не завжди відбувається в конструктивному плані, а також набуває деструктивного характеру, що проявляється у масових фінансових злочинах, ухиленні від сплати податків, відмивання брудних грошей, участі у перерозподілі прибутку державних підприємств, створенні підставних фірм, шахрайстві, підробці та контрабанді, вчинених приватними підприємцями.

Послаблення та обмеження впливу держави на управління економікою призвело до виникнення підприємництва, зорієнтованого, головним чином, на отримання доходів з недосконалості ринку. Зміцненню національної економіки будуть сприяти конструктивне партнерство економічних суб’єктів, відбудова державної регуляторної політики, зокрема захист інтересів як підприємців, так і суспільства та кінцевих споживачів. Форми підприємництва, які сприяють підвищенню та вдосконаленню механізму ринкового господарювання й перетворенню України в цивілізовану, в економічному плані, країну, заслуговують на державну та громадську підтримку.

Мета і завдання дослідження

Головною метою дисертаційної роботи є аналіз соціально-економічної природи та підприємницької моделі господарювання заради розкриття її потенціалу в інтересах суспільства та всіх його членів. Досягнення поставленої мети зумовило необхідність вирішення в процесі дослідження наступних завдань:

• розмежувати поняття “бізнес”, “підприємництво”, „підприємницька діяльність” з метою більш чіткого визначення об’єкту теоретичного аналізу та державної політики;
• уточнити розуміння підприємництва з позиції аналізу соціально-економічних відносин на рівні „підприємець-власник”, “держава-бізнес” та „підприємець-персонал”;
• розкрити соціальну спрямованість та мотивацію підприємців, виходячи за рамки орієнтації на максимальний прибуток;
• вивчити природу підприємницької моделі господарювання як діалектичну єдність конкуренції та співпраці, новаторства та традиціоналізму, партнерства та експлуатації;
• обґрунтувати регуляторну політику уряду по відношенню до приватного підприємництва.

Об’єкт і предмет дослідження

Об’єктом дослідження є вітчизняне підприємництво в його основних різновидах у період трансформації соціально-економічного устрою.

Предметом дослідження є соціально-економічні відносини, що виникають у процесі функціонування підприємницької моделі господарювання в країнах трансформації економіки.

Наукова новизна результатів дослідження

Наукова новизна одержаних результатів дисертаційного дослідження полягає у поглибленні розуміння природи підприємництва як соціально-економічного явища, з багатогранною сукупністю економічних відносин та взаємодій між різними його елементами.

Вперше:

• розкрита суперечлива природа підприємництва, в якому поєднується новаторство (інноваційний характер) та консерватизм (збереження традицій), уточнено можливість та доцільність співіснування різних форм підприємництва за рівнем інноваційності бізнесу в сучасних умовах господарювання;
• визначено не тільки позитивне, але й негативне у підприємництві, що посилюється в умовах слабкої або недосконалої регулятивної політики держави та періоду первісного нагромадження капіталу в умовах транзитивної економіки сьогодення, а саме феномен асоціальної, незаконної підприємницької діяльності.

Отримали подальший розвиток:

• розширене теоретичне уявлення про природу, сутність і зміст підприємництва, зокрема уточнено розмежування та етимологію понять „підприємництво”, „бізнес”, „суб’єкти підприємницької діяльності”;
• пропозиції щодо вдосконалення механізму державного регулювання приватного підприємництва (у формі малих та середніх підприємств);
• розуміння тріади соціально-економічних відносин між власниками, менеджерами (роботодавцями) та працівниками, що складають основу будь-якого підприємства і потребують регламентації з врахуванням конкретної форми підприємства.

Удосконалено:

• систему мотивації підприємців, а саме виділена мета підприємців, як індивідів, а не підприємств; підкреслено, що прибуток не є самоціллю або кінцевою метою, оскільки цілі підприємця виходять за рамки прибутку та поширюються на весь комплекс соціально-економічних потреб людини;
• тлумачення підприємництва як системи соціально-економічних, правових та техніко-економічних відносин, включаючи визначення мети господарювання, персоніфікацію відповідальності за кінцевий результат та можливість розпорядження ресурсами як атрибутом підприємництва;
• розмежування класичного приватного підприємництва та корпоративного підприємництва у вигляді антрепренерства у великих корпораціях та муніципальних і державних підприємствах; доведено право на існування такого підприємництва та важливість розкриття його потенціалу.

Файли

Джерела