2008 рік Полуяктова О. В. Інтелектуальний капітал в економіці України Анотація Полуяктова О.В. Інтелектуальний капітал в економіці України. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.01. – “Економічна теорія та історія економічної думки”. – Львівський національний університет імені Івана Франка. – Львів, 2008. Дисертація присвячена дослідженню сутності та особливостей формування і функціонування інтелектуального капіталу. У роботі розкрито основні теоретико-методологічні аспекти дослідження сутності інтелектуального капіталу, розглянуто його структуру. Запропоновано сучасне тлумачення категорії “інтелектуальний капітал” як соціально–економічного явища, визначено його місце в загальній структурі категорії “капітал”, виділено його особливості порівняно з матеріальними формами капіталу. Представлено методики оцінки інтелектуального капіталу, який визначає ринкову вартість сучасного суб’єкта господарювання. Досліджено умови та основні тенденції процесів формування інтелектуального капіталу. Визначено провідну роль держави в процесі становлення та розвитку об’єктів інтелектуальної власності та наданні інтелектуальних інвестицій задля збільшення інтелектуального капіталу суспільства. Annotation Poluyaktova О.V. An intellectual capital is in the economy of Ukraine. – Manuscript. The dissertation for applying for the candidate of economic sciences after speciality 08.00.01- is the “Economic theory and history of economic idea”. – Lviv National University named after Ivan Franko. – Lviv, 2008. Dissertation is devoted to research of essence and features of forming and functioning of intellectual capital. The basic theoretic-methodological aspects of research of essence of intellectual capital are exposed in this work, its structure is considered. Modern interpretation of category is offered “intellectual capital” as socially – the economic phenomenon, its location is determined in the general structure of category “capital”, its features are selected comparatively with the financial forms of capital. The methods of estimation of intellectual capital which determines the market value of modern subject of managing are presented. The terms and basic tendencies of processes of forming of intellectual capital are explored. It is determined the leading role of state in the process of forming and developing of intellectual property objects and intellectual investment granting with the purpose of social intellectual capital increase. Актуальність теми дослідження Сучасний розвиток економіки вимагає прискорених суспільно-політичних і технологічних змін на основі наукових досліджень. Жорстка світова конкуренція потребує постійних інновацій, нових ідей, високоякісної продукції. Світова економіка вступає в нову фазу, засновану на інформаційних технологіях, акцент переноситься на зв’язок та комунікації, і відповідно зростає роль не матеріального, а інтелектуального капіталу. Виникнення інтелектуального капіталу, його функціонування забезпечується завдяки перетворенню знань, науки в безпосередню продуктивну силу. Він поєднує у собі науковий потенціал підприємства, інтелектуальну працю та інтелектуальну власність, культуру управління і праці робітників, організаційну структуру, кваліфікацію персоналу, відомість заводської марки, торгового знаку тощо. Саме інтелектуальний капітал нації дедалі більше перетворюється на провідний чинник економічного зростання та міжнародного обміну, радикальних структурних зрушень, стає головним у визначенні ринкової вартості високотехнологічних компаній та формуванні високого рівня конкурентоспроможності. Здатність економіки створювати й ефективно використовувати інтелектуальний капітал визначає економічну силу нації, її добробут. У процесі становлення в Україні ринкових відносин проблема розвитку інтелектуального капіталу набуває важливого значення. Це пов’язано з необхідністю докорінної перебудови достатньо потужного виробництва. Зумовлено це тим, що застосування продуктів інтелектуальної праці визначає перехід до якісно нового типу економічного зростання та розвитку. Мета і завдання дослідження Мета дисертаційного дослідження – аналіз формування інтелектуального капіталу, а також розроблення пропозицій і рекомендацій щодо його розвитку, найбільш повного використання в економіці України. Відповідно до поставленої мети визначено сукупність основних завдань: розкрити і систематизувати основні теоретико-методологічні підходи до визначення поняття “інтелектуальний капітал”, які існують у зарубіжній та вітчизняній літературі; дослідити внутрішню структуру категорії “інтелектуальний капітал”; простежити еволюцію поглядів представників різних економічних шкіл та напрямів економічної науки на “людський капітал” і нематеріальне виробництво; розглянути способи вартісної оцінки інтелектуального капіталу; проаналізувати процес формування захисту об’єктів інтелектуальної власності в економіці України; обґрунтувати необхідність інноваційно-інвестиційної політики держави як механізму створення умов для зміцнення й розвитку інтелектуального капіталу; запропонувати теоретичні рекомендації щодо перспектив розвитку інтелектуального капіталу в економіці України; простежити зарубіжний досвід стимулювання розвитку інтелектуального капіталу; спрямувати увагу вчених, політиків, урядовців на людський чинник економічного прогресу, сприяти створенню в нашому суспільстві позитивного іміджу високої кваліфікації, освіченості, професіоналізму. Об’єкт і предмет дослідження Об’єкт дисертаційного дослідження – інтелектуальний капітал в умовах ринкової трансформації економіки України. Предмет дисертаційного дослідження – особливості формування та тенденції розвитку інтелектуального капіталу в економіці України. Наукова новизна результатів дослідження Наукова новизна результатів дослідження полягає у наступному: Вперше: на підставі аналізу еволюції економічної теорії і науково-технічного прогресу узагальнено та систематизовано процес становлення теорії інтелектуального капіталу, що дало змогу обґрунтувати теоретичні рекомендації щодо перспектив розвитку та визначити головні напрями подальшого вдосконалення процесу використання інтелектуального капіталу в економіці України; запропоновано авторське визначення категорії «інтелектуальний капітал», під яким розуміють збірне поняття, яким позначають об’єкти інтелектуальної власності, які перебувають в розпорядженні суспільства, та знання, вміння, навички людини, а також системи, створені нею, які при включенні до господарського обороту приносять додану вартість за рахунок нових і сильніших конкурентних переваг. Удосконалено: методику аналізу внутрішньої структури інтелектуального капіталу, зокрема з’ясовано, що формування інтелектуального капіталу в процесі господарської діяльності відбувається за рахунок трьох складових: людського, організаційного та споживчого капіталів; тлумачення особливостей функціонування інтелектуального капіталу в постіндустріальному суспільстві, зокрема простежено протилежні риси індустріальної та постіндустріальної економік; на підставі статистичних даних обґрунтування необхідності інноваційно-інвестиційної політики держави як механізму створення умов для зміцнення і розвитку інтелектуального капіталу; науково-обґрунтовану оцінку сучасного стану освітнього потенціалу України та перспектив його розвитку, зокрема визначено якісно нові функції держави, пов’язані із забезпеченням відтворення інтелектуального капіталу. Отримали подальший розвиток: методика вартісної оцінки інтелектуального капіталу (розглянуто альтернативні підходи: ринковий, витратний, дохідний та інші); особливості захисту інтелектуальної власності в умовах ринкової трансформації економіки України (з’ясовано залежність формування інтелектуального капіталу від рівня цього захисту); узагальнення і уточнення методів зарубіжної практики стимулювання розвитку інтелектуального капіталу, які можна ефективно використовувати в сучасному правовому й економічному середовищі України. Файли Джерела Національний репозитарій академічних текстів Національна бібліотека України ім. В.І. Вернадського Мітки:знанняінтелектуальна власністьінтелектуальний капіталінтелектуальні інвестиціїінформаціялюдський капіталнематеріальні активипостіндустріальне суспільствотворчість