Пилипенко С. О. Українсько-російські торговельно-економічні відносини в умовах глобальної інтеграції

Анотація

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.02 – світове господарство і міжнародні економічні відносини. ДВНЗ “Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана”, Київ, 2007.

Робота присвячена науковому осмисленню проблем розвитку українсько-російських торговельно-економічних відносин в умовах глобальної інтеграції. В дисертації розглянуті питання формування зовнішньоекономічної політики в сучасних умовах, досліджені основні тенденції і особливості становлення і розвитку економічних відносин між Україною і Росією в торгівлі та інвестиційно-виробничій сфері, виявлені основні проблеми, досліджені інтеграційні пріоритети країн та окреслений їх вплив на стан і перспективи розвитку економічних відносин. Запропоновано методичні підходи щодо збільшення експорту українських товарів на російський ринок, визначено можливі напрями диверсифікації імпорту енергоносіїв, що сприятиме зменшенню рівня економічної залежності України від РФ, окреслено основні напрями розвитку українсько-російських торговельно-економічних відносин у перспективі.

Annotation

The dissertation is dedicated to the investigation of theoretical and practical aspects of Ukraine’s economic relations with Russia and the problem of its integration into the world trade system, particularity its accession as a European state into the integration structures. Organizational mechanism, methodical approaches and recommendations on directions and forms of development of new economic relations between Ukraine and Russia have been elaborated and grounded. In this context the questions of forming of external economic policy in modern terms, basic tendencies and features of becoming and development of economic relations between Ukraine and Russia in trade and investment-production sphere are considered. Integration priorities of both countries in the context of global integration are investigated and their influence on the state and prospects of development of economic relations is outlined.

The main conclusions offered by the author are: methodical approaches which will provide an increase of volumes of Ukraine’s export of commodities to Russian market, possibly the directions for diversification of import of energy resources that will provide benefits such as lessening the level of economic dependence of Ukraine from Russia, as well as basic directions of development of new trade-economic relations between Ukraine and Russia in future prospect.

Актуальність теми дослідження

Одна з особливостей зовнішньоекономічної доктрини України, визначається об’єктивною необхідністю мати окрім інших, тісні економічні зв’язки з Російською Федерацією, яка на даний час є основним постачальником енергоносіїв на український ринок і споживачем значної кількості українських товарів. Отже саме об’єктивні причини обумовлюють на найближчу перспективу стратегічний напрям української зовнішньоекономічної політики. Разом з тим її формування має здійснюватись в аспекті загальносвітових тенденцій щодо глобалізації і посилення інтеграційних процесів світового господарства.

Дослідження теоретичних проблем і практики формування сучасних українсько-російських економічних відносин з урахуванням глобальних інтеграційних процесів у міжнародних відносинах і розробка на цій базі пропозицій щодо удосконалення механізму економічного співробітництва між країнами обумовило актуальність обраної теми дисертації.

Разом з тим, аналітичний зріз сучасних досліджень з проблем українсько-російських торговельно-економічних відносин дає можливість констатувати наявність певних незайнятих дослідницьких теоретико-прикладних ніш. Так, українсько-російські економічні відносини в основному розглядаються економістами розрізнено, без урахування інтеграційних пріоритетів України. Виходячи з цього, актуальним є обґрунтування організаційно-управлінських підходів щодо розвитку та вдосконалення українсько-російських торговельно-економічних відносин з огляду на інтеграційні пріоритети країн.

Мета і завдання дослідження

Метою дисертаційної роботи є розроблення і обґрунтування організаційно-управлінських підходів і рекомендацій щодо напрямів і форм розвитку торговельно-економічних відносин між Україною та Росією у руслі перспективних національних економічних інтеграційних пріоритетів. Для досягнення поставленої мети вирішено такі завдання теоретичного, методичного та прикладного характеру:

• дослідити теоретичні аспекти міжнародних інтеграційних процесів в умовах економічної глобалізації та визначити їх вплив на економічні зв’язки країн з перехідною економікою;
• охарактеризувати передумови, фактори і особливості формування сучасних економічних відносин між Україною і Російською Федерацією;
• виявити основні тенденції та проблеми функціонування системи зовнішньоекономічних відносин між Україною і РФ;
• обґрунтувати напрями розвитку і удосконалення економічних відносин між Україною і Росією в контексті регіональних інтеграційних пріоритетів, зокрема участі в СНД, ЄЕП та європейській інтеграції;
• визначити основні пріоритетні напрями щодо збільшення експорту українських товарів на російський ринок та оптимізації імпорту з РФ і стратегічні засади розвитку економічних відносин між країнами в перспективі.

Об’єкт і предмет дослідження

Об’єктом дослідження є процес розвитку економічних відносин між Україною та Російською Федерацією в умовах глобалізації.

Предметом дослідження є тенденції, умови і механізми українсько-російських торговельно-економічних зв’язків у контексті сучасних глобально-інтеграційних пріоритетів країн.

Наукова новизна результатів дослідження

Наукова новизна одержаних результатів дисертаційного дослідження полягає в отриманні наукових результатів, які містять теоретико-методичні положення щодо формування напрямів і вдосконалення торговельно-економічних відносин України з РФ в умовах глобальної інтеграції; зокрема у дисертації:

вперше:

• виявлено критичні тенденції сучасного розвитку українсько-російських торговельно-економічних відносин, що полягають у неритмічності товарообміну та його недостатній диверсифікації; експансії російського капіталу в стратегічні сфери української економіки (насамперед, у паливно-енергетичний комплекс) при обмеженій присутності українського капіталу на російському ринку; асиметричності у виробничій сфері, що обумовлене, в першу чергу, технологічною дезінтеграцією; нееквівалентністю взаємних міграційно-трудових відносин у мотиваційному та регулятивному планах (російська ініціатива щодо введення візового режиму, нова жорстка міграційна політика РФ без будь-якого послаблення для української сторони тощо);
• охарактеризовано суперечливу природу процесів, які відбуваються в межах інтеграційного об’єднання Союз незалежних держав (СНД) та їх вплив на українсько-російські торговельно-економічні відносини; доведено непродуктивність ідеї збереження економічних зв’язків, що існували між республіками СРСР та виявились неефективними в нових ринкових умовах; наголошено, що країни-члени СНД значно різняться між собою за геополітичним статусом, економічним потенціалом, етнокультурними особливостями, і це утруднює як інтеграційну, так і двосторонню їхню взаємодію, у тому числі українсько-російську; доведено що основні пріоритети Росії стосовно України більшою мірою лежать у геополітичній площині: намагання залучити Україну до системи колективної безпеки СНД, змусити Україну визнати існування зовнішніх кордонів СНД, не допустити посилення впливу на Україну інших світових і регіональних центрів, забезпечити доступ Росії до важливих економічно-стратегічних зон, а також комунікацій на території України; українські стратегічні пріоритети щодо відносин з РФ в основному полягають в забезпеченні рівноправного, взаємовигідного співробітництва в економічній сфері;
• доведено, що українсько-російські торговельно-економічні відносини мають базуватися на сучасній стратегічній доктрині України, яка передбачає поетапну адаптацію до європейських норм і структур з одночасним розвитком відносин зі стратегічними партнерами, серед яких провідне місце посідає Росія; оптимальний рівень торговельно-економічних відносин між Україною і Росією можуть забезпечити підходи, що враховують загальносвітові регулятивні тенденції і формуються, насамперед у межах СОТ як недискримінаційній глобальній торговельній системі;

удосконалено:

• підходи щодо визначення економічної інтеграції як багаторівневого процесу, що в сучасних умовах набуває очевидних рис «троїстості»: на мікрорівні – транснаціоналізація і глобалізація бізнесу; на макрорівні – континентальна і міжконтинентальна регіональна інтеграція; на мегарівні – глобальна інтеграція;
• методику оцінки ефективності російських інвестицій в українську економіку, виходячи із загальних тенденцій іноземного інвестування та оптимальних з погляду національної економічної безпеки пропорцій її внутрішнього і зовнішнього фінансування (забезпечення участі українського капіталу, в першу чергу, у розвитку паливно-енергетичного комплексу Росії, а російського капіталу – в агропромисловому, машинобудівному, металургійному, хімічному комплексах України);

дістало подальший розвиток:

• дослідження теоретичних основ (принципів, форм, методів, інструментів) і світової практики формування державної зовнішньоекономічної політики в умовах глобалізації, коли її розроблення та ефективна реалізація унеможливлюються без врахування нової диспозиції суб’єктів міжнародних економічних відносин: зростаюча регулятивно-структуроутворювальна роль інтеграційних угрупувань країн, міжнародних економічних організацій, транснаціональних корпорацій при частковій втраті традиційних адміністративно-управлінських функцій держави;
• організаційно-методичні підходи щодо забезпечення збільшення обсягів українського експорту на цільових сегментах російського ринку, шляхом активізації діяльності безпосередньо українських суб’єктів ЗЕД (створення спільних підприємств, розширення мережі представництв підприємств, комерційних агентств, консигнаційних складів, активізація виставкової та рекламної діяльності), а у аналітичному плані – через об’єктивну оцінку рівня відкритості російського ринку щодо окремих українських товарів (поглиблення досліджень товарних ринків, конкурентного середовища для пошуку нових торговельних партнерів тощо).

Файли

Джерела