Дергачова В. В. Міжнародна конкурентоспроможність національної економіки в умовах глобалізації

Анотація

Дергачова В. В. Міжнародна конкурентоспроможність національної економіки в умовах глобалізації. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.00.02 – світове господарство і міжнародні економічні відносини. – Донецький національний університет Міністерства освіти і науки України, Донецьк, 2007.

Дисертацію присвячено розробці теоретичних, методологічних і науково-практичних положень щодо міжнародної конкурентоспроможності країни в умовах глобалізації і наукової концепції забезпечення міжнародної конкурентоспроможності національної економіки на основі ресурсного підходу. У роботі досліджено концептуальні засади формування міжнародної конкурентоспроможності національної економіки, теоретичні аспекти впливу глобалізації на стан міжнародної конкурентоспроможності, проаналізовано роль економічного зростання у формуванні міжнародної конкурентоспроможності країни.

Досліджено теорії та моделі міжнародного економічного розвитку, феномени та проблеми глобалізації, їх вплив на економічний розвиток, надано характеристику конкурентоспроможного потенціалу економічного зростання. Досліджено зарубіжний досвід реноваційно-інвестиційної політики, здійснено діагностику ресурсної бази національної економіки з метою оцінки рівня її міжнародної конкурентоспроможності та діагностику реноваційно-інвестиційної політики національної економіки з метою формування механізму міжнародної конкурентоспроможності України.

Досліджено інвестиційний потенціал реновації як фактор формування механізму забезпечення міжнародної конкурентоспроможності національної економіки, розроблено організаційно-економічний механізм забезпечення міжнародної конкурентоспроможності національної економіки на основі ресурсного підходу.

Annotation

Dergachova V. V. The International Competitiveness of National Economy under Conditions of Globalization. – Manuscript. The dissertation to compete for a scientific degree a doctor of the science of economy, speciality 08.00.02 – World Economy and International Economic Relations. – Donetsk National University, Donetsk, 2007.

The dissertation researches theoretical, methodological, scientific and practical aspects of the international competitiveness of the country under conditions of globalization; it introduces a scientific concept for providing international competitiveness of the national economy on the basis of resource approach. The work investigates: conceptual principles of forming the international competitiveness of the national economy; theoretical aspects of how globalization influences the level of international competitiveness. The author analyzes the role of the economic growth for forming the international competitiveness of the country.

The following aspects are investigated: theories and models of international economic development; the phenomena and problems of globalization; their influence on economic development. The work gives the description of the competitive potential of the economic growth. The experience of renovation and investment policy in foreign countries has been also analyzed; with the purpose of estimation the level of international competitiveness the author diagnoses the resource base the of national economy to form the mechanism of the international competitiveness of Ukraine.

The investment potential of renovation as the factor that forms the mechanism for providing international competitiveness of the national economy has been investigated. The work develops the organizational-economic mechanism for providing the international competitiveness of the national economy on the basis of resource approach.

Актуальність теми дослідження

Світова економіка на сучасному етапі розвитку зазнає глибоких змін, причому глобальні процеси відіграють системовизначальну роль по відношенню до окремих національних економік, до тенденцій їхньої взаємодії. Економічна глобалізація, загострення міжнародної конкуренції, трансформація міжнародних економічних відносин визначають необхідність формування нових підходів до забезпечення міжнародної конкурентоспроможності національних економік. Тому концептуальні підходи забезпечення міжнародної конкурентоспроможності України не можуть бути сформованими без широкого врахування факторів глобалізації та глобальної конкуренції, що вимагає перегляду практики координації відтворювальної функції держави у відповідності до потреб забезпечення належного рівня відновлення ресурсної бази підприємств для забезпечення їх конкурентних позицій. Таку функцію можна трактувати як реноваційну, в контексті сучасних науково-технологічних передумов конкурентного розвитку відкритих макроекономічних систем, їх інноваційно-інвестиційних пріоритетів. Це визначає актуальність теми, оскільки формування засад конкурентоспроможності національної економіки в сучасних соціально-економічних умовах є необхідною складовою розвитку та передумовою інтеграції економіки України до загальносвітового конкурентного простору.

Дослідженню сутності конкуренції, визначенню її детермінант, а також способів вимірювання міжнародної конкурентоспроможності присвячено праці відомих зарубіжних економістів, таких як Р. Верлок, Е. Вогель, Е. Ворнер, Х. Глісман, Дж. Даннінг, Р. Ербе, Х. Клодт, П. Кругман, H. Нельсон, Б. Олін, Д. Орловський, М. Портер. Д. Репкін, Д. Сакс, Дж. Стренд, Дж. Фелг, Дж. Харт, Е. Хекшер, Х. Шеберт та ін., діяльність яких сконцентрована на інституціонально-системних аспектах забезпечення конкурентоспроможності країн. Дослідженню міжнародної конкурентоспроможності окремих підприємств, регіонів, галузей та національної економіки в цілому присвячено наукові роботи вітчизняних учених В. Александрової, Ю. Бажала, О. Білоруса, В. Будкіна, В. Гальчинського, В. Гейця, Б. Губського, Б. Данилишина, М. Дудченка, Д. Лук’яненка, Ю. Макогона, В. Найдьонова, В. Новицького, Ю. Пахомова, А. Савчука, А. Семенова, В. Сіденка, І. Спиридонова, А. Сухорукова, А. Філіпенка, Є. Хлобистова, О. Шнипка, М. Чумаченка, А. Чухна та інших. Разом з тим, недостатньо дослідженими залишаються проблеми підвищення міжнародної конкурентоспроможності національної економіки з урахуванням сучасних тенденцій розвитку світогосподарської системи та факторів економічного зростання в контексті забезпечення ефективного використання ресурсів в умовах глобалізації.

Мета і завдання дослідження

Метою дисертаційної роботи є розробка теоретико-методологічних засад міжнародної конкурентоспроможності країни на базі ресурсного підходу і на цій основі – цілісної наукової концепції забезпечення міжнародної конкурентоспроможності національної економіки в умовах глобалізації на основі реноваційно-інвестиційної політики.

Завдання дослідження:

• • виявити концептуальні засади формування міжнародної конкурентоспроможності національної економіки під впливом глобалізації;
  • провести комплексний аналіз напрямів впливу глобалізації на економічний розвиток країн з урахуванням рейтингових оцінок та сучасних засобів підвищення міжнародної конкурентоспроможності країн;
  • здійснити модельний та факторний аналіз економічного зростання в умовах циклічності світового економічного розвитку з урахуванням потреби оновлення класифікації та систематизації факторів економічного зростання;
  • виявити феномени та проблеми глобалізації в аспекті врегулювання диспропорцій розвитку країн за допомогою наднаціональних інституцій;
  • провести аналіз макроекономічних тенденцій конкурентного розвитку в умовах глобалізації;
  • дослідити вплив факторів трансформаційного спаду на параметри міжнародної конкурентоспроможності національної економіки;
  • узагальнити зарубіжний досвід забезпечення міжнародної конкурентоспроможності національної економіки на основі реноваційно-інвестиційної політики;
  • провести діагностику ресурсної бази національної економіки та реноваційно-інвестиційної політики України щодо забезпечення її міжнародної конкурентоспроможності;
  • дослідити інвестиційний потенціал реновації як системи державної підтримки відтворювальних процесів в національній економіці;
  • обґрунтувати доцільність ресурсного підходу до формування механізму забезпечення міжнародної конкурентоспроможності в умовах депресії активів національної економіки;
  • розробити організаційно-економічний механізм забезпечення міжнародної конкурентоспроможності національної економіки шляхом оптимізації національної балансової матриці.

Об’єкт і предмет дослідження

Об’єктом дослідження є процес забезпечення міжнародної конкурентоспроможності національної економіки в умовах глобалізації.

Предметом дослідження є теоретико-методологічні та практичні аспекти формування міжнародної конкурентоспроможності національної економіки.

Наукова новизна результатів дослідження

Наукова новизна одержаних результатів полягає у концептуальному вирішенні проблеми формування міжнародної конкурентоспроможності національної економіки і системному вдосконаленні теоретико-методологічних засад забезпечення міжнародної конкурентоспроможності національної економіки на основі ресурсного підходу.

Вперше:

• • сформульовано новий напрям наукового дослідження, сутність якого полягає у розробці теоретико-методологічних та методичних засад забезпечення міжнародної конкурентоспроможності країни, центральна роль в якому належить реноваційно-інвестиційної політиці, яка ґрунтується на державному регулюванні додаткових емісійних ресурсів, отриманих в результаті переоцінки ресурсної бази національної економіки, для забезпечення конкурентних позицій країни на міжнародних фондових ринках в умовах глобалізації;
  • розроблено організаційно-економічний механізм забезпечення міжнародної конкурентоспроможності національної економіки, що ґрунтується на ресурсному підході, зміст якого полягає у поетапному інституційному і фінансовому реформуванні існуючої системи відтворення активів економіки країни на основі послідовного доведення національної балансової матриці до паритетного рівня з основними країнами-конкурентами та включає в себе фазу визначення, фазу вирівнювання та фазу конкуренції, які мають властиві лише для себе передумови, структуру і алгоритм економічного, організаційного й фінансового реформування. Даний механізм відрізняється від існуючих розробок тим, що він передусім спрямований на подолання депресії ресурсної бази національної економіки, що розглядається як неодмінний фактор укріплення конкурентних позицій національної економіки в контексті подолання диспропорцій балансової системи України порівняно з іншими країнами;
  • розроблено методику діагностики ресурсної бази національної економіки щодо оцінки рівня міжнародної конкурентоспроможності останньої, зміст якої полягає в оцінці рівня балансової вартості активів національної економіки у порівнянні з рівнем ринкової вартості активів, а також ступеня їх відтворення за допомогою діючої реноваційно-інвестиційної політики, на основі чого доведено, що при наявності високих валових показників економічної діяльності реальна вартість активів економіки знижується швидше, ніж відбувається їх реабілітація, тобто діюча реноваційно-інвестиційна політика не в змозі забезпечити міжнародну конкурентоспроможність країни на основі конкурентних позицій її ресурсної бази.

Удосконалено:

• • систему критеріїв оцінки рівня адаптації національної економіки до процесів глобалізації через введення відносних критеріїв порівняння економічних систем: відношення розмірів територій країн-лідерів, їх населення і розміру валового внутрішнього продукту до аналогічних показників України, використання яких дозволило встановити опозитну динаміку глобальних фінансових систем: непропорційний розрив у величині ВВП і розмірі територій та різновекторну спрямованість розриву у величині ВВП і кількості населення між найбільшими країнами та регіонами світу і Україною;
  • систему індексів-дефляторів, що використовуються для коригування показників економічного розвитку: запропоновано використання окремого індексу реальної інфляції, розрахованого на основі паливної складової відповідно до світових цін на нафту (виходячи з критичної залежності національної економіки від імпортних поставок енергоресурсів, надмірної енергоємності вітчизняного виробництва і загальносвітової тенденції до зростання цін на первинні види палива), на основі чого здійснено діагностику ресурсної бази національної економіки і доведено наявність опозитної (різноспрямованої) динаміки зростання фізичного обсягу власного капіталу і знецінення реальної вартості цього капіталу, зростання виторгу та знецінення власного капіталу вітчизняної промисловості, а також зростання валового внутрішнього продукту (у порівняльних цінах) і знецінення вартості основних фондів (за купівельною спроможністю) національної економіки в цілому;
  • визначення категорії «економічне зростання», яке можна розглядати як сукупність збалансованих якісних і кількісних змін структури виробленого валового внутрішнього продукту країни з урахуванням вартості активів економіки в умовах різноманіття форм власності факторів виробництва, зміни системи їх розподілу і перерозподілу, а також модернізації структури національної економіки з метою забезпечення більш високого рівня добробуту населення, стабілізації соціально-економічного становища та створення основ довгострокових економічних перетворень.

Отримали подальшого розвитку:

• • підходи до визначення джерел національного економічного розвитку з метою відновлення потенційної конкурентоспроможності країни у глобальній економіці через переформулювання парадигм розвитку, що не містять механізму підвищення міжнародної конкурентоспроможності країни, а спрямовані на вирішення короткострокових фінансових завдань (іноземне інвестування, внутрішнє кредитування тощо), а саме обґрунтовано перехід до нової парадигми, що передбачає орієнтацію на реабілітацію ресурсів реального сектору економіки (відтворення виробничих фондів промислових підприємств) з метою зростання її міжнародної конкурентоспроможності;
  • теорія диференціації країн світу на основі показників економічного розвитку через розробку національної балансової матриці, на засадах чого здійснено аналіз причин диференціації великих та малих балансових систем, причин диспропорцій вартості їх національних активів, що дозволило визначити підходи до формування міжнародної конкурентоспроможності країн на основі конкурентноздатності їх активів та запропонувати напрямки забезпечення паритету національної балансової матриці на основі реноваційно-інвестиційної політики;
  • підходи до визначення феноменів і протиріч глобалізації через обґрунтування сутності, місця, ролі і впливу глобалізації на процеси світового і національного розвитку, а саме: доповнено перелік феноменів глобалізації та розкрито їх сутність (депресія активів, опозитний розвиток); визначено засоби нейтралізації негативних наслідків феноменів глобалізації (діагностика реального стану ресурсної бази промислових підприємств України і на її основі – розробка механізму подолання депресії ресурсної бази національної економіки за допомогою використання індикаторів, що характеризують параметри знецінення та депресію національних активів), що дало можливість встановити критичні напрямки впливу процесів глобалізації світового господарства на конкурентоспроможність національної економіки (знецінення ресурсної бази національної економіки у порівнянні з основними країнами-конкурентами, відсутність державної програми реноваційно-інвестиційної політики);
  • науково-методичні підходи щодо оцінки рівня економічного зростання, а саме обґрунтовано доцільність двоїстої оцінки економічного зростання, зміст якої ґрунтується на використанні двох систем індикаторів, які мають взаємний непрямий зв’язок (показників валової економіки, показників економіки активів), зокрема обґрунтовано, що зміни в одній системі індикаторів слугують причиною змін в іншій, що дозволяє узгодити джерела і результати господарської діяльності, стимулювати розвиток джерел економічного зростання, включити до складу об’єктів державного моніторингу не тільки результат економічної діяльності – валовий продукт, але і передумову наявності цього результату – ресурси економіки.

Файли

Джерела