Хомайко Є. І. Гармонізація національних монетарних політик у процесі євроінтеграції

Анотація

Дисертація присвячена дослідженню механізмів та інструментів конвергенції монетарних моделей в Європейському Союзі та особливостям їх гармонізації в межах ЕМС, ЄС-27 та у спільному європейському економічному просторі до складу якого відносять і Україну.

Розглядаються суть та особливості європейського монетаризму та наводяться спільні і відмінні від його глобального аналогу риси. Проаналізовані особливості трансформації теорії оптимальних валютних зон у межах інтеграційного угруповання. Виявлені за допомогою імітаційних ігор переваги та недоліки монетарної конвергенції.

Висвітлено суть, етапи та специфіку процесу гармонізації монетарної політики в ЄС. Наводиться оцінка «соціальних наслідків» приєднання країни до ЕМС та виявлено можливі компенсації втрат з боку структурних фондів та Фонду згуртування. З’ясовані способи, напрями та механізми монетарної конвергенції країн-учасниць та аплікантів до ЄС та зони євро.

Розроблені та побудовані лінійні апроксимації української гривні до основних валют світу, у т.ч. до євро, що дозволило виявити тенденцію зростання його частки в економіці України та зменшення трансакцій за лінією євро–гривня–долар США. Запропоновано комплекс заходів та рекомендацій щодо оптимізації механізмів та інструментів наближення монетарної системи України до Маастрихтських критеріїв.

Annotation

The dissertation concerns the research of the mechanisms and instruments of monetary convergence in European Union and the specifics of harmonization in EMU, EC-27 and in common european economic area which Ukraine is also a part of.

The main ideas and the specifics of European monetarism are in the focus of the present research paper. It underlines the similarities and differences of European and global monetarism. Among the main topics of the present work were the transformations of the optimum currency area theory within the time. The benefits and disadvantages of the monetary integration were distinguished with the help of the theory of games.

It was described the core of the monetary convergence, its phases and the specifics of the process of the European monetary policy harmonization. The important aspect of the work is the highlighting of the social impacts which arise due to joining of the applicant countries to EMU and the compensation of the losses granted to applicants from European funds. The paper ascertains the ways, the directions and the mechanisms of monetary convergence between EMU founder-countries and applicant-countries.

The author built the liner approximation of Ukrainian hryvna to the main currencies of the world including Euro, which allows to figure out a tendency of increasing Euros’ share in the Ukrainian economy and also help to ascertain the decrease of euro-hryvna-us dollar transactions. There is a number of recommendations about the possible optimization of the monetary integration process between Ukraine and EMU. The paper offers the concrete steps to improve the Ukrainian monetary system in order it could fit the Maastricht criteria.

Актуальність теми дослідження

Посилення глобальної конкуренції у світовій економіці досить рельєфно виявило себе в монетарній сфері вже наприкінці ХХ – на початку ХХІ ст. Показовим при цьому стало запровадження нової грошової одиниці – євро, яка стрімко завоювала фінансові ринки світу, перетворившись, таким чином, на другу глобальну валюту, питома вага якої в золотовалютних резервах різних держав становила наприкінці 2006 р. близько 35 %. Цьому успіху євро передував унікальний за своєю суттю процес валютної конвергенції, його інституціювання, уніфікація та стандартизація грошового обігу в ЄС.

Зближення європейських економік протягом останніх п’ятидесяти років відбувалося за всіма напрямами розвитку, проте найбільш складною виявилася монетарна конвергенція, яка, з одного боку, посилювала і максимально спрощувала процес товарообміну між державами-учасницями Європейського Союзу, стабілізувала ціни на товари та послуги, а це, як випливає з Амстердамського договору, слугувало головною метою ЄС, з другого – позбавляло національні уряди можливості провадити незалежну монетарну і значною мірою пов’язані з нею фіскальну і бюджетну політики. Ці суперечності оцінки виграшів та ризиків є доволі важливими для відносин як в межах ЄС, так і впродовж його периферії. Додаткової актуальності досліджуваній проблематиці надає той факт, що Україна, яка має доволі протяжні кордони з ЄС та постійно розширює свої зовнішньоекономічні контакти з ним, потребує стабільності та прогнозованості власної національної грошової одиниці, блокування непередбачуваних коливань курсової різниці та імплементації високих європейських стандартів.

Мета і завдання дослідження

Метою дисертаційної роботи є комплексне дослідження механізмів та інструментів конвергенції монетарних моделей в Європейському Союзі, особливостей їх гармонізації в межах ЕМС, ЄС-27 та у спільному європейському економічному просторі, що формується на континенті за участі України.

Відповідно до поставленої мети дисертаційної роботи визначено такі завдання:

• розкрити суть і особливості європейського монетаризму, його спільні та відмінні від глобального монетаризму риси;
• дослідити еволюцію розвитку теорії оптимальних валютних зон у межах інтеграційного угруповання та проаналізувати методичні підходи до оцінки переваг та ризиків монетарної конвергенції в ньому;
• з’ясувати специфіку формування монетарної політики в ЄС, а також суть процесу її гармонізації;
• установити особливості монетарної конвергенції в зоні євро та за допомогою застосування імітаційних ігор здійснити моделювання наслідків коінтеграції до валютного союзу різних за економічним розвитком країн;
• оцінити «соціальні наслідки» вступу країни до зони євро та можливі компенсації «втрат» з боку структурних фондів ЄС та Фонду Згуртування;
• визначити шляхи, напрями та механізми монетарної конвергенції країн-учасниць ЄС;
• розробити пропозиції й обґрунтувати рекомендації щодо оптимізації механізмів і інструментів конвергенції монетарних систем України та ЄС.

Об’єкт і предмет дослідження

Об’єктом дослідження є процеси гармонізації монетарних політик великого інтеграційного угруповання на центральному, внутрішньому та периферійному рівнях.

Предметом дослідження є механізми та інструменти конвергенції монетарних політик Європейського Союзу.

Наукова новизна результатів дослідження

Вперше:

• виявлено на основі застосування принципів критеріальної ідентифікації, логічної послідовності, абстрагування та історизму етапи розвитку теорії оптимальних валютних зон (ОВЗ), які можна визначити як фазу започаткування (кінець 1960-х – поч. 1970-х рр.), фазу становлення (поч. 1970-х – середина 1980-х рр.), фазу емпіричних досліджень (середина 1980-х – поч. 1990-х рр.) та фазу одержання практичних здобутків (розпочалася у середині 1990-х рр.);
• розроблено та побудовано лінійні апроксимації української гривні до долара США, євро, англійського фунта стерлінгів та російського рубля та виявлено коефіцієнти кореляції між ВВП та курсами основних валют, що дозволило констатувати: протягом останніх п’яти років найбільш тісним виявився курс України на зближення з євро, що свідчить про тенденцію до зниження доларизації економіки та скорочення питомої ваги трансакцій по лінії євро–гривня–долар США.

Дістало подальшого розвитку:

• етапізація еволюції монетарної моделі в Європейському Союзі, яка базувалась на основних постулатах неокласичної теорії, неокласичного синтезу, теорії ендогенної грошової маси, гіпотези фінансової нестабільності і посткейнсіанській макроекономіці. Це дозволило виявити цілу низку відмінних від американського аналогу рис: появу наднаціональних мегарегіональних монетарних інституцій, імплементацію основних соціальних цілей (підтримка сталості цін), вищу частку ВВП, що перерозподіляється через бюджет, жорстке регулювання рівнів інфляції, значний фіскальний тиск та поліструктурну систему регулювання валютних курсів;
• аналітична оцінка різних соціально-економічних наслідків гармонізації монетарної політики ЄС загалом та ЕМС зокрема між державами-агентами та принципалами за рахунок імплементації основних положень Маастрихтських критеріїв. У ході застосування імітаційних ігрових технологій встановлено, що в разі входження країни до зони євро відбувається процес вирівнювання та стабілізації цін через майже повну ліквідацію трансакційних витрат, але з іншого боку, жорсткі вимоги Європейського Центрального банку (ЄЦБ) не дозволяють урядам збільшувати фінансування бюджетних галузей, установлюючи таким чином «соціальну плату» за вступ;
• інтерпретація чинників та стратегій приєднання до зони євро нових держав-учасниць ЄС, зокрема: узяття на себе політичного зобов’язання запровадити євро; внутрішні переконання країн-аплікантів у тому, що вони не гірше за «старих» членів ЄС виконують критерії оптимальної валютної зони; брак інших привабливих альтернатив; наявність блокувального пакета в Раді економічного і фінансового комітету; суттєве зниження трансакційних витрат.

Удосконалено:

• дефініцію «гармонізація монетарної політики», яку слід розуміти як розробку та впровадження механізмів та інструментів економічного та валютного регулювання на національному та наднаціональному рівнях, що включає в себе стадійний процес конвергенції індикативної бази, стандартизацію макропропорцій економічного і соціального розвитку, коінтеграцію країнових та наддержавних інституцій, яким через реалізацію принципу субсидіарності делегуються надзвичайні високі валютні повноваження з метою забезпечення сталості грошово-кредитної системи та посилення її глобальної конкурентоспроможності завдяки зниженню трансакційності нової грошової одиниці;
• методичні підходи щодо оцінки механізму часткової компенсації «соціальних втрат», які несе для нових членів їхня коінтеграція до Європейського Союзу та наступна повна конвергенція в межах зони євро. Сумарний підрахунок понесених втрат та отриманих виграшів дозволив констатувати, що в нових країнах-членах ЄС останні переважають.

Файли

Джерела