Карп В. С. Диверсифікація торгівлі міжнародними туристичними послугами в умовах глобалізації (на прикладі країн ЦСЄ)

Анотація

Карп В.С. Диверсифікація торгівлі міжнародними туристичними послугами в умовах глобалізації (на прикладі країн ЦСЄ) – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.02 – світове господарство та міжнародні економічні відносини. – Інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка. – Київ, 2007.

У дисертації досліджується диверсифікований розвиток сучасного інституційно-функціонального механізму торгівлі міжнародними туристичними послугами в умовах глобалізації.

Здійснено вивчення еволюції туристичних ринків країн ЦСЄ, відповідно до якого запропоновано рекомендації для української туристичної галузі. Надано аналіз сучасному туристичному сектору України та його перспективам у створенні спільного ринку з країнами ЦСЄ.

З метою визначення ефективності нових організаційних стратегій в умовах диверсифікації торгівлі міжнародними туристичними послугами розроблено математичну модель, яка враховує різний стан попиту ринку.

Annotation

Karp V.S. Diversification of international trade in tourism services under conditions of globalization (after the example of Central European Countries). – Manuscript.

The dissertation is submitted for awarding the scientific degree of Candidate of Economic Sciences by speciality 08.00.02 International Economic Relations and World Economy. The Institute of International Relations of Kyiv Taras Shevchenko University. Kyiv, 2007.

In dissertation it is observed the methods of empirical and theoretical analyze for economic nature of international tourism on the base of five scientific approaches classic trade, neoclassic trade, marketing, investment and social-economic evolution. All economic conceptions are adopted for travel industry, understanding tourism service like special non-material kind of international good.

Examination work is realized in the field of tourist market evolution for Central-Eastern Europe, taking into consideration the reorientation of CEE regional economy to openness and liberalization in years 1980. It is described the timing of tourism market creation in CEE countries and underlined main features for this process. Orientation to standard tourist products only is declared like fragile position of market and diversification is considered like a guarantee for stable market evolution. In accordance with received results it is proposed recommendations for Ukrainian travel industry in the direction to improve marketing and management policy for enterprises of receiving industry.

It is investigated the diversified process of development of modern institutional-functional mechanism of international trade in tourism services. It is analyzed the multilevel system of institutional subjects relationship on travel market and described the principal role of each link in development of world economic tourist sector, attracting attention to national travel organizations and its influence over national market evolution.

With the purpose to define strategic efficiency for new tourist products introduction under conditions of diversification of international trade in travel and tourism services it is developed and proposed the mathematical model including different levels of world market demand.

Preconditions and recommendations of forming are formulated for the Ukrainian travel industry restructuring from the point of marketing orientation to new objects, target groups and terms. The resort and recreation potential of Ukraine is analyzed in dissertation and it is fully investigated the actual situation on the Ukrainian travel market with the possible purpose to create communitarian tourist market jointly with the Central-East European countries in the frames of bilateral agreements and under integration approach to European Union and Black Sea Economic Commonwealth.

Актуальність теми дослідження

Початок ХХІ ст. характеризується домінуванням глобалізаційних тенденцій у процесі розвитку міжнародних економічних відносин. Світовий ринок товарів і послуг перетворюється у єдиний глобальний економічний простір, у якому розвиток окремого сегмента стає закономірним наслідком ефективності процесів інтернаціоналізації, транскордонності та міжнародної кооперації. Особливе місце у структурі світової торгівлі посідає sfera туристичних послуг, яка завдяки високій динаміці розвитку відноситься до найбільших галузей світу.

Незважаючи на глобальне значення торгівлі міжнародними туристичними послугами, дослідження її структурних механізмів та умов ефективного функціонування із урахуванням специфіки туристичної послуги як окремого світового продукту лише набувають свого поширення. Водночас динамічні тенденції розвитку міжнародного туризму потребують комплексного підходу до аналізу цього сегмента світового ринку як різнорівневої системи відносин та особливого дослідження інституційно-функціонального механізму торгівлі міжнародними туристичними послугами.

Динамічні темпи розвитку торгівлі міжнародними туристичними послугами протягом останнього десятиліття демонструє сучасна Центрально-Східна Європа, що зумовлено позитивними процесами структурної перебудови механізму торгівлі в країнах цього регіону після їх переорієнтації на відкриту ринкову економіку. Подібність соціально-економічних передумов розвитку в центрально-східному регіоні Європи визначає актуальність дослідження еволюції туристичних ринків країн ЦСЄ, метою якого є подальше впровадження вивчених методик і практик в українській торгівлі туристичними послугами, особливо беручи до уваги відсутність в Україні відповідного галузевого аналізу.

Мета і завдання дослідження

Основною метою дисертаційного дослідження є визначення структурно-функціональних чинників процесу диверсифікації торгівлі міжнародними туристичними послугами на світовому ринку та вивчення специфіки еволюції туристичного ринку країн Центрально-Східної Європи (ЦСЄ) з виокремленням головних напрямків оптимізації, які можуть знайти своє практичне застосування у розробці політики розвитку ринку туристичних послуг України.

У межах окресленої мети дослідження поставлено такі завдання:

• узагальнити та диференціювати теоретико-методологічні підходи до аналізу торгівлі міжнародними туристичними послугами, виокремити характерну особливість кожної групи концепцій щодо дослідження економічної сутності міжнародних туристичних послуг;
• дослідити еволюцію ринкових відносин країн Центрально-Східної Європи у сфері торгівлі міжнародними туристичними послугами, враховуючи курс на лібералізацію економік, прийнятий зазначеними країнами у 1980-х рр.;
• формалізувати структуру механізму диверсифікації торгівлі міжнародними туристичними послугами на основі інституційно-функціональної диференціації з розмежуванням інституційної складової за суб’єктною ознакою, а функціональної частини – за напрямами здійснення;
• дослідити процес створення спільного ринку туристичних послуг між Україною та державами ЦСЄ за головними векторами формування відносин: Україна – ЄС та Україна – ЧЕС;
• розкрити передумови та конкурентні переваги виробництва національного туристичного продукту в Україні на сучасному етапі відповідно до структури та характеру попиту на міжнародному ринку туристичних послуг;
• адаптувати до української специфіки фактори оптимізації механізму торгівлі міжнародними туристичними послугами та надати оцінку ефективності запропонованих методик.

Об’єкт і предмет дослідження

Об’єктом дослідження є процес диверсифікації торгівлі міжнародними туристичними послугами, зумовлений зміною співвідношення попиту та пропозиції на світовому ринку туризму.

Предметом дослідження є сукупність теоретичних та практичних аспектів формування механізму диверсифікації торгівлі міжнародними туристичними послугами в умовах глобалізації.

Наукова новизна результатів дослідження

У процесі дослідження автор одержав такі найбільш вагомі наукові результати, які розкривають його особистий внесок у розробку проблеми та характеризують новизну роботи:

Вперше:

• доведено, що міжнародна торгівля туристичними послугами (МТТП) є функціональною формою (як інституційно-функціональна система) сучасних міжнародних економічних відносин. Її економічна сутність розкривається через взаємодію п’яти системно-структурних підходів: класичного, який формує концептуальну основу в межах загальних теорій міжнародної торгівлі; сучасного неокласичного, який виокремлює МТТП як самостійний сегмент міжнародної торгівлі та конкретизує його основні ознаки; маркетингового, що розглядає МТТП як розвинуту систему специфічних міжсуб’єктних ринкових відносин; інвестиційного, який досліджує МТТП як причинний фактор, що впливає на структуру та напрям міжнародних інвестиційних потоків; соціально-економічного, що визначає та характеризує нерозривний взаємозв’язок МТТП як суспільного явища зі світовими економічними процесами;
• формалізовано структуру та характер взаємозв’язків механізму диверсифікації торгівлі міжнародними туристичними послугами, відповідно до чого розроблено багаторівневий підхід до оптимізації торгівлі міжнародними туристичними послугами, яка ґрунтується на попередньому структурному аналізі галузі (на прикладі країн ЦСЄ);
• на основі співвідношення головних напрямів надходжень від в’їзного туризму та базисних витрат на його організацію застосовано показник корисності туристичного сектора для приймаючої країни; розроблено і впроваджено економіко-математичну модель формування ефективної стратегії створення нового туристичного продукту під час проведення політики диверсифікації торгівлі туристичними послугами в умовах невизначеності ситуації на ринку;

Удосконалено:

• теоретичні підходи до життєвого циклу товару Р. Вернона з точки зору їх адаптації до торгівлі туристичними послугами, на основі яких доведено, що особливого значення набуває етап занепаду/зникнення туристичного продукту, зважаючи на стратегічну гнучкість виробника послуг до зміни структури попиту на ринку та значну частку постійного сегмента споживачів (кінцевих клієнтів). Настання етапу занепаду в сфері торгівлі міжнародними туристичними послугами є передумовою реорганізації/переорієнтації на іншу групу споживачів і не призводить до повного зникнення з ринку туристичного продукту;
• теоретико-методичні підходи до ролі національних туристичних організацій у процесі диверсифікації торгівлі міжнародними туристичними послугами. Виокремленню цієї ланки інституційної системи сприяли особливий статус та специфічні функції: збереження балансу ринкових відносин між державним та приватним секторами, просування національних туристичних продуктів на зовнішні ринки, взаємодія з міжнародними суб’єктами туристичної діяльності;
• векторний аналіз механізму торгівлі міжнародними туристичними послугами. Зокрема, виокремлено крос-культурний (соціально-психологічний) чинник побудови ринкових відносин та становлення ефективної організації обслуговування споживачів туристичного продукту в країнах ЦСЄ.

Дістало подальший розвиток:

• функціональні зміни у Всесвітній туристичній організації, зумовлені входженням цієї організації до системи ООН, розширенням спектра взаємовідносин з іншими суб’єктними одиницями, розгалуженням структури, яка характеризується значним функціональним навантаженням;
• менеджмент-маркетинговий підхід до організації туристичного бізнесу відповідно до української специфіки. Застосування менеджменту дестинацій та «збору врожаю», новітніх підходів до позиціювання оцінено як перспективний напрям оптимізації українського туристичного продукту з огляду систематизованого впровадження запропонованих методик, які пройшли апробацію практичним застосуванням у країнах ЦСЄ;
• теоретико-методологічні засади політики переорієнтації виробництва національного туристичного продукту України. Структурний розгляд в’їзних потоків продемонстрував значну залежність сфери торгівлі міжнародними туристичними послугами від сусідніх пострадянських країн (Росія, Білорусь, Молдова), що з погляду перспективності розвитку галузі є негативним явищем. У зв’язку з цим запропоновано поступову переорієнтацію на споживача з країн ЄС за рахунок просування іміджу України як одного з центрів туризму на туристичному ринку Європи, стандартизацію послуг до європейських вимог, поліпшення процедури перетину кордонів, створення ефективної нормативної площини захисту прав споживачів.

Файли

Джерела