Броницький О. М. Господарська культура як фактор сучасного суспільного відтворення

Анотація

Броницький О.М. Господарська культура як фактор сучасного суспільного відтворення. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.01 – економічна теорія та історія економічної думки. – Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, Харків, 2007.

У роботі обґрунтовано основні мегатенденції суспільного відтворення у сучасному світі. Показано суперечливість, нерівномірність та нестійкий характер відтворювального процесу в умовах глобалізації. Зроблено висновок стосовно актуалізації господарської культури у досягненні сталого економічного розвитку.

Розкрито зміст господарської культури, показана її відмінність від економічної культури. Обґрунтовано неминучість виникнення негативних для суспільства наслідків при домінуванні цінностей економічної культури. Зроблено висновок щодо актуалізації ролі господарської культури у вирішенні основних проблем сучасності.

Доведено, що успіх ринкових перетворень у постсоціалістичних країнах залежить від обраного країною типу переходу: інверсійного чи медіаційного.

Annotation

Bronitsky A.N. Household culture as the factor of the modern social reproduction. – Manuscript.

Thesis for the candidate degree of economic sciences by speciality 08.00.01 – economic theory and history of economic conceptions. – Kharkiv National University named after V.N. Karazin, Kharkiv, 2007.

Main megatrends of social reproduction in the modern world are grounded in the paper. The antipathy, inequality and unstable nature of the reproductive process in the conditions of globalization are shown. Conclusion is provided as to actualization of the household culture in achieving the stable economic growth.

The substance of the household culture is exposed, and the difference between the household culture and the economic culture is shown. It is proved that fatal consequences for the society inevitably arise if the values of the economic culture dominate. It is concluded that the household culture actualizes in the solution of the basic problems of the present day environment.

It is proved that success of the markets transformations in the post-socialist countries depends on country’s chosen pattern of transition: inversion or mediation.

Актуальність теми дослідження

Суспільне відтворення на початку нового тисячоліття зазнає нових якісних змін. Незважаючи на бурхливий розвиток знань про навколишній світ, удосконалення продуктивних сил і небачений раніше динамізм розвитку новітніх технологій, людство стикається з надзвичайно складними проблемами: загостренням проблеми вичерпаності ресурсів та їх асиметричного розподілу, повсюдним широкомасштабним поширенням ринкових принципів господарювання і загрозою екологічного колапсу, стрімким розгортанням процесів економічної глобалізації та зростанням кола ризиків і невизначеності.

Ринкова трансформація у постсоціалістичних країнах призводить до різних результатів: одні країни йдуть шляхом розквіту, інші, навпаки, скочуються у прірву маргиналізму. Нестійке, нерівномірне, загрозливе сучасне суспільне відтворення є нежиттєздатним у системі існуючих ціннісних координат ставлення до світу. За таких умов господарська культура, що несе людству новий ціннісний вибір подальшого розвитку, стає не тільки формою розв’язання багатьох глобальних протиріч, але й новим, все більш ефективним джерелом суспільного відтворення. Тому питання, які пов’язані з аналізом змісту, структури, функцій та інших аспектів господарської культури, набувають нині особливої актуальності.

Теоретичні та практичні аспекти багатогранної проблеми суспільного відтворення привертали увагу вчених у різні часи. Вагомий внесок у розробку теорії розширеного відтворення капіталістичного господарства зробили такі вчені як Л. Вальрас, Е. Денісон, Е. Домар, Дж. Кейнс, В. Ленін, В. Леонтьєв, К. Маркс, П. Самуельсон, Е. Хансен, Р. Харрод, Дж. Хікс, Й. Шумпетер та ін. Особливості суспільного відтворення в умовах ринкових перетворень досліджують вчені-економісти постсоціалістичних країн Л. Абалкін, С. Валентей, Л. Горичева, І. Єгоров, Г. Колодко, В. Кульков, Л. Нестеров, Н. Никулін, А. Пороховський, П. Штомпка та ін.

Дослідження методологічних, методичних та прикладних проблем формування та розвитку національного ринкового господарства є об’єктом різнопланових наукових розробок вітчизняних вчених. Серед науковців, які активно займаються дослідженням проблем відтворення, виділяються О. Амоша, В. Будкін, А. Гальчинський, В. Геєць, А. Гриценко, Б. Данілішин, П. Єщенко, Т. Злупко, Б. Кваснюк, Ю. Кіндзерський, Е. Лібанова, Г. Паламарчук, А. Чухно, Л. Яковенко та ін.

У той же час досі не існує цілеспрямованих комплексних досліджень господарської культури на макрорівні, немає наукових праць, які були б спеціально присвячені закономірностям її становлення та функціонування в умовах економічної глобалізації, а також вивченню економічних передумов, механізмів та наслідків впровадження сучасної господарської культури на всіх рівнях функціонування господарчої системи в умовах ринкових перетворень. Важливим напрямком, який потребує спеціальних досліджень, є вплив господарської культури на суспільне відтворення. Необхідність дослідження особливостей сучасного суспільного відтворення в умовах глобалізації та ринкової трансформації, обґрунтування методичних підходів до використання національної господарської культури як фактора забезпечення конкурентоспроможності економіки, визначення напрямків удосконалення соціально-економічного механізму розвитку господарської культури обумовили вибір теми дисертаційного дослідження, його мету та завдання.

Мета і завдання дослідження

Метою дослідження є розробка концептуальних основ використання господарської культури як чинника сучасного суспільного відтворення та вироблення пріоритетних напрямків вдосконалення господарської культури трансформаційного суспільства задля ефективного економічного розвитку в умовах глобалізації.

Досягнення зазначеної мети обумовило необхідність вирішення таких завдань:

• дослідити господарську культуру як особливий та актуальний фактор сучасного суспільного відтворення;

• виявити основні особливості, тенденції, проблеми та протиріччя сучасного відтворення;

• дати визначення господарської культури та показати цінності, які лежать в її основі;

• розкрити фактори актуалізації господарської культури в умовах цивілізаційних змін;

• дослідити структурні складові господарської культури;

• охарактеризувати основні функції господарської культури;

• проаналізувати стан господарської культури у трансформаційній економіці та визначити основні напрямки і шляхи її вдосконалення.

Об’єкт і предмет дослідження

Об’єктом дослідження є сфера суспільного відтворення, вплив на суспільне відтворення господарської культури.

Предметом дослідження є господарська культура, яка опосередковує систему соціально-економічних відносин сучасного суспільного відтворення.

Наукова новизна результатів дослідження

Наукова новизна одержаних результатів дослідження господарської культури як фактора сучасного суспільного відтворення полягає у наступному.

Вперше:

1. Дано визначення господарської культури як іманентно притаманної людській природі форми розв’язання протиріч між умовами життєдіяльності (відтворення), що постійно ускладнюються, та існуючими межами й типами господарської діяльності. Вона проявляється у системі цінностей, норм, знань, навичок, зразків поведінки, що відображають цілісну органічну взаємодію людей і природи, та реалізується через вдосконалення внутрішнього світу людини шляхом духовного освоєння універсума й створення нових цінностей людського буття.

2. Доведено, що задля реалізації імперативу виживання людства в умовах ускладнення суспільного відтворення, вичерпання потенціалу техногенної цивілізації, накопичення глобальних проблем та протиріч актуальною необхідністю й завданням суспільного розвитку стає перехід від економічної до сучасної господарської культури.

3. Висунуто та обґрунтовано наукову гіпотезу про пріоритетно-фундаментальні напрями розвитку господарської культури з метою забезпечення виживання людства у сучасних умовах:

• формування ціннісних світосприйняття та світогляду, спрямованих на вироблення нових орієнтирів господарської діяльності, що сприяють коеволюції людини і природи;

• забезпечення поступового еволюційного визрівання ціннісно-насиченого господарювання на основі діалогу культур, толерантності, усвідомлення колективної відповідальності за подальше існування людства;

• сприяння збереженню цілісності особистості через розгортання нових форм господарювання, що дозволяють гармонічно поєднувати біогенетичні та духовно-соціальні основи розвитку індивіда.

Удосконалено:

1. Визначення господарства як складної системи соціально-економічних відносин, яка виникає на основі певного способу виробництва та інкорпорує в себе соціальні, культурні й морально-етичні відносини, що уможливлюють збереження, відтворення й покращення життя людини на основі її духовного самовдосконалення, гармонізації відносин між людьми та з навколишнім середовищем.

2. Поняття потенціалу господарської культури господарюючого суб’єкта як його духовно-морального стану, цілісної характеристики, що відображає здатність суб’єкта до цінніснораціонального самовідтворення через своєчасне виявлення та розв’язання актуальних протиріч задля забезпечення його виживання та сталого розвитку.

Дістали подальшого розвитку:

1. Виокремлення та змістовне розкриття основних функцій господарської культури: світоглядної, ціннісноутворюючої, соціалізації, інноваційної, інституційної.

2. Систематизація причин специфічного сучасного економічного стану України, що перешкоджають формуванню загальноприйнятного вектора господарського розвитку й консервують інверсійний стан суспільства у міжкультурному просторі.

3. Наукове обґрунтування протиріч сучасного суспільного відтворення, головною передумовою розв’язання яких є розвиток господарської культури.

Файли

Джерела