Ольшевська І. П. Міжнародна міграція людських ресурсів в умовах глобалізації

Анотація

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.02 – світове господарство і міжнародні економічні відносини. – Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України, Київ, 2007.

Дисертаційна робота присвячена дослідженню теоретичних та практичних аспектів трансформації структури міграційних потоків людських ресурсів та його українського компонента під впливом процесів глобалізації світової економіки. Розглядаються сучасні теоретичні підходи до дослідження структури, чинників та тенденцій, що обумовлюють трансформаційні процеси міжнародної міграції людських ресурсів, здійснено епапізацію та проаналізовані соціально-економічні наслідки міжнародної міграції людських ресурсів в умовах глобалізації.

Автор комплексно проаналізував міграційну ситуацію в Україні, з’ясував фактори, які спричинили руйнівні тенденції в її розвитку протягом останніх років, та обґрунтував запропоновані конкретні шляхи якісного вдосконалення міграційних процесів в Україні.

Annotation

The dissertation is dedicated to study theoretical and practical aspect of the transformational structure of migration flow of human resource and its ukrainian components under influence of the globalization processes of world economy. It considers the modern theoretical approaches to study the structure of migration flows, revealed factors and trends, that determine the transformational process. The social and economic consequences to international migration of human resources are investigated in this work, also the role of migrants in the system of economic development factors are determined in conditions of globalization.

The author has made a complex analysis of the migration situation in Ukraine, has defined the factors, and has motivated the concrete ways of qualitative improvement of the migration processes in Ukraine.

Актуальність теми дослідження

На рубежі ХХ–ХХI ст. із посиленням тенденцій глобалізації світової економіки чітко виокремилась одна із основних закономірностей сучасного світогосподарського розвитку – безпрецедентне збільшення обсягів та зростання темпів міграції людських ресурсів. Міграційні потоки у світі почали нараховувати мільйони людей, що поставило під загрозу соціально-економічний розвиток цілих регіонів планети. За оцінками фахівців, ця тенденція збережеться протягом майбутніх десятиріч. У зв’язку з цим виникає потреба в об’єднанні зусиль усіх суспільних, урядових, приватних інститутів для аналізу феномену міграції за останні 25 років і ґрунтовного дослідження процесів міжнародної міграції людських ресурсів та її наслідків.

Зміна постіндустріального укладу перетворює людський ресурс на визначальний чинник високого конкурентного статусу країн. Посилення тенденції міграції висококваліфікованих фахівців і вчених у добу економіки знань справляє значний вплив на соціально-економічний розвиток держав – якість економічного зростання країн імміграції та потенційно означає втрату конкурентних переваг для країни еміграції. Отже, такі зміни у розвитку міграції людських ресурсів потребують удосконалення регуляторної системи на національному, регіональному та глобальному рівнях.

Україна також залучена до процесів міжнародної міграції людських ресурсів, що обумовлює актуальність даного дослідження стосовно взаємозв’язку міграційних процесів з демографічним, соціальним та економічним розвитком країни, а особливо з перспективами реалізації її інноваційної моделі та забезпечення міжнародної конкурентоспроможності національної економіки. Регулювання процесів міграції людських ресурсів у сучасних умовах потребує розробки ефективної макроекономічної та соціальної політики, яка має бути побудована на новітніх теоретичних засадах та з урахуванням практичних рекомендацій.

Мета і завдання дослідження

Метою дисертації є комплексний аналіз процесів і закономірностей міжнародної міграції робочої сили в умовах сучасного процесу глобалізації, а також аналіз основних тенденцій, особливостей та наслідків міграційних процесів в Україні. Виходячи з мети дослідження, в роботі поставлені наступні конкретні завдання:

• розкрити методологічні засади дослідження процесу міжнародної міграції людських ресурсів;
• виявити особливості міграційних процесів в умовах глобалізації;
• дослідити причини і наслідки міграції висококваліфікованої інтелектуальної робочої сили;
• оцінити вплив міграції людських ресурсів на соціально-економічний розвиток країн імміграції та еміграції;
• визначити ефективність та стратегічні пріоритети міграційної політики в контексті нарощення інноваційної конкурентоспроможності економіки України та забезпечення її сталого розвитку;
• обґрунтувати пропозиції щодо вдосконалення державної політики з регулювання міграційних процесів в Україні та її зближення з принципами, механізмами та інструментами регулювання відповідно до міжнародних норм.

Об’єкт і предмет дослідження

Об’єктом дослідження є міжнародні міграційні процеси як чинник економічної глобалізації.

Предметом дослідження є закономірності та форми прояву міжнародних міграційних процесів, а також механізми їх регулювання в умовах економічної глобалізації.

Наукова новизна результатів дослідження

Наукова новизна одержаних результатів дисертаційного дослідження полягає у тому, що на основі конструктивного осмислення існуючих теоретичних концепцій, підходів та методологічного апарату, присвячених міграції людських ресурсів, розкрито характер та сучасні тенденції, виявлено глобальні імперативи транснаціоналізації бізнесу у сфері інтелектуальної міграції, а також визначено стратегічні пріоритети якісного вдосконалення людського ресурсу України як необхідної умови досягнення державою високого конкурентного статусу.

Нові наукові положення, отримані особисто автором, які виносяться на захист, полягають у такому:

вперше:

• виокремлено новий – шостий – етап розвитку міжнародної міграції людських ресурсів, який розпочався в умовах глобалізації світової економіки, – етап трансміграції, та встановлено його особливості, а саме: динамізм і масштабність процесів міграції; транснаціоналізм мігрантів; зростання міграції висококваліфікованих кадрів;  виникнення соціальних зв’язків, котрі поєднують країни еміграції і імміграції, що сприяє обміну ідеями та соціальним досвідом; розвиток мережевої міграції, яка являє собою рух молодих людей та є першою хвилею еміграції, що робить процес міграції більш захищеним, регульованим та безпечним; зростаюча потреба в міжнародному регулюванні процесів міграції;
• охарактеризовано нове явище, яке виникло в процесі поширення глобалізації, – транснаціоналізм мігрантів, змістом якого є інтенсифікація трансміграційного процесу у напрямку розвитку та підтримання сімейних, соціальних, економічних, політичних та культурних відносин міжнародних мігрантів незалежно від країни їхнього походження чи перебування; перетворення трудових грошових переказів у важливе джерело фінансових ресурсів мігрантів та вагомий чинник скорочення бідності населення; рециркуляція високоосвічених кадрів, що полягає у підвищенні наукового фаху і професійного досвіду мігрантів за кордоном і подальшому добровільному їх поверненні до країни еміграції;

дістало подальшого розвитку:

• виявлення особливостей, напрямків та наслідків міграції висококваліфікованих кадрів і науковців в умовах розвитку нової економіки та показано, що транснаціоналізація передачі знань та обміну технологіями привела до створення міжнародних високотехнологічних центрів інноваційної індустрії та міжнародних інтелектуальних центрів мігрантів. Оскільки було встановлено, що основними країнами-донорами спеціалістів вищої кваліфікації є такі держави, як Індія, Росія, Канада, Великобританія, Німеччина, Ірландія, а найбільшими нетто-імпортерами – Канада, США, Гонконг, Південна Корея, Сінгапур, Тайвань, Малайзія, Китай, Японія. Лідером із залучення висококваліфікованих мігрантів на міжнародних ринках інтелектуальних ресурсів є США, що виграє за рахунок таких конкурентних переваг, як високий рівень оплати та сприятливі умови праці, якісний університетський рівень навчання студентів, наявність добре оснащених лабораторій тощо;
• комплексна оцінка соціально-економічних наслідків міграції людських ресурсів для країни еміграції, в яких найважливішу роль відіграють грошові перекази як важливе джерело фінансових ресурсів та зовнішнього фінансування країн, що розвиваються; здатність чинити вагомий антициклічний вплив на ділову активність у країнах еміграції, оскільки не є залежними від динаміки інвестицій; відіграють роль стимулятора економіки держав, мультиплікативно генеруючи збільшення сукупного попиту та розвитку національного виробництва, а разом з тим призводять до зменшення науково-технологічного потенціалу та гальмування інноваційних процесів. Для країн імміграції мігранти збільшують кількість населення (за умов низьких темпів його приросту в розвинених країнах), знижуючи середній вік та забезпечуючи насичення ринку робочої сили, у тому числі висококваліфікованою інтелектуальною, що є важливою передумовою якісного економічного зростання приймаючих країн на інноваційній основі, через нарощення високотехнологічного експорту та підвищення їх глобальної міжнародної конкурентоспроможності;
• факторний аналіз наслідків міграції людських ресурсів з України, в результаті чого показано, що міграція висококваліфікованої робочої сили і науковців спричинила якісні зміни на ринку праці та послабила позиції в забезпеченні міжнародної конкурентоспроможності країни; відтік молодих людей і жінок призвів до скорочення як народжуваності, так і чисельності населення країни; міграція висококваліфікованої інтелектуальної робочої сили веде до руйнування науково-технологічного потенціалу, який не підлягає поновленню, та негативним чином позначився у ході реалізації моделі інноваційного розвитку в країні;
• обґрунтування пріоритетних засад міграційної політики в Україні: вдосконалення правової бази у сфері міжнародної трудової міграції та забезпечення прав і соціальних гарантій як українських, так і іноземних громадян; створення нових робочих місць; удосконалення політики доходів, передусім заробітної плати, відповідність її затратам на розвиток людських ресурсів; створення іменних технопарків та територій високотехнологічного розвитку, що буде сприяти мотивації залучення інтелектуальної робочої сили, креативної діяльності у сфері інновацій; реалізація ефективної регіональної політики, яка б забезпечувала комплексний розвиток територій, зменшення їх депресивності та нарощення рівня їх міжнародної конкурентоспроможності;

удосконалено:

• факторний аналіз динаміки і структури (за обсягом, віком, статтю, рівнем кваліфікації, регіонами) міграції людських ресурсів з України, що дозволило виявити основні тенденції для об’єктивної оцінки наслідків такої міграції та вироблення ефективної державної міграційної політики.

Файли

Джерела