Шнирков О. О. Інтеграційні фактори структурних зрушень в економіках країн – нових членів Європейського Союзу

Анотація

Шнирков О.О. Інтеграційні фактори структурних зрушень в економіках країн – нових членів Європейського Союзу. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.02 – світове господарство і міжнародні економічні відносини. – Інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Київ, 2007.

У дисертації узагальнено теоретико-методологічні підходи до аналізу економічних наслідків розширення міжнародних економічних угруповань у світовій економіці. Запропоновано визначення та аналіз структуроформуючих ефектів міжнародної інтеграції. Досліджено особливості процесу структурної конвергенції національних економік країн, що інтегруються.

Встановлено, що основними інтеграційними факторами структурних перетворень у країнах – нових членах ЄС є приплив іноземних інвестицій, інтеграція до Єдиного внутрішнього ринку та структурна допомога Європейського Союзу. Проведено аналіз структурних змін в економіці України внаслідок розширення Європейського Союзу.

Annotation

Shnyrkov O.O. The integration factors of the structural changes in the economies of the EU new member states. – Manuscript.
The thesis for the candidate of economic sciences academic degree. Specialty 08.00.02 – World Economy and International Economic Relations. – The Institute of International Relations of Kyiv Taras Shevchenko National University, Kyiv, 2007.

The thesis is summarizing theoretic and methodological points of view on the analysis of the economical after-effects of the enlargement of international economic organizations in the world economy. The author has proposed the definition and analysis of the structure forming effects of the international integration: structure developing, structure depressing and structure creating. The process of the structural convergence of the integrating national economies is revealed.

It is stated that the foreign direct investments, integration into the Single internal market and EU structural aids were the most important integration factors of the structural changes in the candidate countries. The thesis defines and analyses the integration component of the structural changes in the foreign trade of the EU new members, as well as on the labour market. The author analysis structural changes in the Ukrainian economy after the EU enlargement.

Актуальність теми дослідження

Останнє, п’яте розширення Європейського Союзу має велике значення для подальшого розвитку європейської та світової економіки в цілому. Важливими наслідками вступу дванадцяти країн до ЄС є суттєві соціально-економічні зміни в економіках нових країн – членів Європейського Союзу, а також економіках країн-сусідів. Перш за все йдеться про структурні зміни, які відбуваються в національних господарствах нових країн – членів ЄС, оскільки саме вони більшою мірою відчувають безпосередній вплив поглиблення європейських інтеграційних процесів на національний економічний розвиток.

З другого боку, інші країни – економічні партнери ЄС, передусім країни-сусіди, зокрема, Україна, повинні знайти ефективні шляхи та механізми структурної адаптації до розширення ЄС з метою максимізації позитивних економічних ефектів розширення та мінімізації негативних наслідків. Це має особливе значення для економік тих країн-сусідів, які прагнуть подальшої інтеграції до Єдиного внутрішнього ринку ЄС, маючи за мету у стратегічній перспективі вступ до Союзу. З цього погляду досвід структурних зрушень в економіках саме нових країн – членів ЄС, насамперед центральноєвропейських, внаслідок поглиблення європейської інтеграції відіграє велику роль і в ефективному структурному пристосуванні української економіки до умов розширеного Союзу, оскільки Україна має з ними великий перелік спільних особливостей господарського розвитку за останні десятиліття.

В економічній теорії проблеми структурних зрушень в економіках країн – нових членів унаслідок поглиблення економічної інтеграції відображені у працях перш за все Н. Цуоніса, М. Ландесмана, Л. Фонтане, Ж. Френдерберга, Ж. Фагерберга, П. Хавліка, В. Урбана, Х. Видовица, М. Целіна, Е. Монікхофа, Д. Фоджіо, Д. Конінгса, Т. Боері, П. Волша. Серед авторів СНД слід виокремити роботи С. Сутиріна, Ф. Капусткіна, В. Шериф-Ігнатьєва.
Безпосередньо структурні ефекти для економік нових країн – членів після останнього розширення ЄС тільки починають досліджуватися, зокрема, у працях вітчизняних науковців В. Сіденка, І. Бураковского, А. Філіпенка, А. Гальчинського, А. Рум’янцева, О. Рогача, Л. Новикова, А. Малиновської, О. Мниха, В. Чужикова, Т. Кальченка.

Недостатня кількість таких робіт, передусім у зв’язку з незначним терміном часу після розширення ЄС, їх фрагментарний характер аналізу лише окремих сфер та галузей країн – нових членів, брак рекомендацій та обґрунтованих висновків щодо структурної адаптації економіки України до нових конкурентних умов розширеного Європейського Союзу зумовили вибір теми дисертаційного дослідження.

Мета і завдання дослідження

Мета дисертаційного дослідження полягає у виявленні економічних передумов та розвитку структурних зрушень в економіках країн – нових членів Європейського Союзу внаслідок розширення та поглиблення європейської економічної інтеграції, механізмів структурної адаптації національного господарства України до нових умов розширеного ЄС. Досягнення означеної мети дисертаційної роботи передбачає розв’язання таких завдань:

• узагальнити теоретико-методологічні підходи до аналізу економічних наслідків розширення міжнародних економічних угруповань у світовій економіці;
• дослідити світовий досвід структурних зрушень в національних економіках країн, що інтегруються у різних формах міжнародних економічних угруповань;
• розкрити основні напрями структурної адаптації національних економік нових членів ЄС до інтеграційних процесів у Союзі;
• визначити та проаналізувати інтеграційну складову структурних зрушень у зовнішній торгівлі країн – нових членів ЄС;
• дослідити і дати оцінку змінам у розподілі робочої сили у країнах Центральної Європи внаслідок розширення Союзу;
• провести аналіз структурних змін в іноземному інвестуванні в економіку України до і після розширення Європейського Союзу;
• дати оцінку структурним трансформаціям у торгівлі України з країнами – новими членами Європейського Союзу;
• визначити механізми пристосування робочої сили в Україні до нових умов сусідства з розширеним ЄС.

Об’єкт і предмет дослідження

Об’єктом дослідження є структурні зрушення в економіках країн – нових членів Європейського Союзу.

Предметом дослідження є інтеграційні механізми структурної адаптації економік в цілому, зовнішньої торгівлі та робочої сили нових членів ЄС до умов розширеного Союзу.

Наукова новизна результатів дослідження

У дисертаційній роботі автор сформулював такі основні наукові результати, які розкривають його особистий внесок у розроблення проблем, що досліджуються, та конкретизують новизну роботи:

уперше:

• запропоновано визначення та аналіз структуроформуючих ефектів міжнародної інтеграції: структуророзвивальні, структуродепресивні та структуроутворювальні. Структуроформуючі ефекти передбачають зростання наявного виробництва, його зменшення або зупинення, появу нових видів виробництва, які не існували до певної форми інтеграційного об’єднання;
• обґрунтовано і досліджено особливості процесу структурної конвергенції національних економік країн, що інтегруються. Структурна конвергенція національних економік визначена як процес появи та розвитку схожих (подібних) сфер, галузей, видів виробництва у країнах, що інтегруються, внаслідок їх адаптації до спільних (однакових) внутрішніх та зовнішніх умов існування. Структурна конвергенція базується переважно на міжнародній внутрішньогалузевій спеціалізації та відповідному обміні, які виникають, перш за все, внаслідок диференціації продукції;
• доведено, що систему основних інтеграційних факторів структурної конвергенції нових країн – членів ЄС формують прямі іноземні інвестиції, інтеграція до Єдиного внутрішнього ринку Союзу, структурна допомога ЄС. При цьому зроблений висновок про визначальну роль саме іноземних інвестицій у структурній перебудові національних економік цієї групи країн;

удосконалено:

• характеристику основних структурних зрушень у нових країнах – членах Союзу до та після розширення ЄС. У цій групі країн відбувається суттєве збільшення частки середньотехнологічних видів виробництва з високим показником доданої вартості, які поступово витісняють трудомісткі галузі з низьким показником доданої вартості як основних у структурі ВВП. Основна частка промислового виробництва в цих країнах починає поступово формуватися у ІІІ-IV технологічних укладах;
• обґрунтування зміни галузевих структур порівняльних переваг нових країн – членів ЄС. Показники витрат на робочу силу на одиницю продукції у низькотехнологічних виробництвах значно збільшилися у процесі інтеграції до Єдиного внутрішнього ринку ЄС, порівнюючи з високотехнологічними та середньотехнологічними секторами. Ці країни суттєво поліпшили свої порівняльні переваги у трудовитратах у середньо- та високотехнологічних видах виробництва;
• модель оцінки впливу прямих іноземних інвестицій на внутрішньогалузеву торгівлю України з новими членами ЄС. Збільшення прямих іноземних інвестицій з нових країн-членів в Україну слабо впливає на розвиток взаємної внутрішньогалузевої торгівлі; отож на глибину власне інтеграційних процесів України з цією групою країн. Разом з тим, спостерігається позитивна залежність розвитку взаємної внутрішньогалузевої торгівлі від обсягу прямих іноземних інвестицій центральноєвропейських країн в економіку Україну;
• систематизацію основних структурних механізмів пристосування ринку робочої сили України до нових умов сусідства з розширеним Європейським Союзом. В Україні зростає зайнятість у виробництві, яке зорієнтовано безпосередньо на експорт до Союзу; підвищується середній рівень заробітної плати, яка з урахуванням паритету реальної купівельної спроможності може бути порівняна з мінімальними відповідними показниками країн – нових членів ЄС; з’являється “заміщуюча міграції” робочої сили з України до нових членів ЄС внаслідок відповідної трудової міграції з певних галузей та сфер нових країн – членів до інших країн Союзу;

набули подальшого розвитку:

• дослідження змін галузевої структури взаємної торгівлі між новими членами ЄС та іншими країнами Союзу. Частка односторонньої внутрішньогалузевої торгівлі постійно зменшується, тоді як частка двосторонньої збільшується: така тенденція свідчить про поглиблення інтеграції двох груп країн;
• визначення впливу розширення ЄС на структуру експорту та імпорту капіталу України: з’являється і набуває подальшого розвитку новий економічний феномен – капіталообмін між Україною та Європейським Союзом, зокрема, новими членами ЄС.

Файли

Джерела