Колупаєва І. В. Трансформація структури людської діяльності у сучасному господарському розвитку

Анотація

Колупаєва І.В. Трансформація структури людської діяльності у сучасному господарському розвитку. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.01 – економічна теорія та історія економічної думки. Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, Харків, 2008.

Розкриваються поняття і структура людської діяльності, показано, що економічна теорія у найбільш загальному вигляді предстає як теорія людської діяльності; доводиться, що на сучасному етапі, коли формується постнекласична наука, необхідним стає комплексний підхід до аналізу цілісного змісту людської діяльності, що потребує і застосування у дослідженнях людської діяльності методології триалектики.

Під людською діяльністю розуміється свідоме, насамперед, духовно-творче виробництво необхідних матеріальних і духовних благ для життя людини як процесу її саморозвитку.

Виявлено основні причини змін структури людської діяльності у сучасному господарстві з точки зору забезпечення її цілісності, розкрито основні напрямки трансформації структури людської діяльності в період формування економіки знань.

Annotation

I.V. Kolupayeva. Transformation of the structure of human activity in modern economic development. – Manuscript.
Thesis for Ph.D Degree in Economics in specialty 08.00.01 – Economic Theory and History of Economic Thought.
V.N. Karazin Kharkiv National University, Kharkiv, 2008.

The thesis explains the concept and structure of human activity, demonstrates that when treated in the most general terms, the economic theory appears as the theory of human activity as well as proves that recent times, which see formation of postnonclassical science, call for comprehensive approach to analysis of integral content of human activity, which requires one to stretch beyond solely economic approach and use trialectics methodology when analyzing human activity.

Human activity is defined as conscious, primarily spiritual and creative production of needed material and nonmaterial benefits for human life as the process of its self-development.

The thesis reveals the fundamental reasons for modifications of human activity in modern economy in terms of maintenance of its integrity, unveils guidelines for transformation of human activity in the period of formation of economy of knowledge.

Актуальність теми дослідження

Історія розвитку людства свідчить, що її джерелом є діяльність людини, котра прагне до постійного вдосконалення умов свого проживання, а тому постійно шукає нові шляхи задоволення цього прагнення. В ході історичного розвитку змінювалися засоби виробництва, виробничі відносини, а також і сама людина. Полем цих змін була не лише природа як середовище, звідки людина брала необхідні ресурси та ідеї, але й сама людська діяльність, завдяки якій змінювалася природа, а одночасно й людина, її світосприйняття і світогляд, форми і методи обробки природи, тобто технології.

У сучасній економічній науці прийнято розрізняти дві сторони людської діяльності: предметно-речову і вартісну. Перша стосується предметів праці і засобів виробництва, а також його продуктів, що представлені у матеріальних речах. Друга сторона відображає суспільний характер виробництва через вартість створених у ньому продуктів. Вартісна сторона суспільного виробництва є ідеальною за своєю суттю і її розуміння пов’язане з двома головними підходами до аналізу виробничої діяльності. Перший прийнято називати марксистським: він базується на теорії трудової вартості, де в центрі уваги знаходиться процес створення вартості продукту працею людини. Другий підхід пов’язаний з маржиналізмом і його суть зовсім інша: він виходить з корисності товару для споживача, тобто головною є суб’єктивна оцінка товару, а також і затрат праці, що стоять за конкретним товаром.

Проте, як би не відрізнялися ці підходи, загальним для них є те, що вони обидва признають працю, виробничу діяльність людини як джерело виробництва товарів і послуг. Тому проблема синтезу вказаних двох підходів, на потребу якого вказують сьогодні багато вчених, може бути вирішена лише на основі глибокого і всебічного дослідження людської діяльності як цілісного суспільного феномену, що лежить в основі розвитку самої людини і суспільства.

Мета і завдання дослідження

Дисертаційна робота має за мету визначення змісту, структури сучасної людської діяльності на основі тих змін і тенденцій, що спостерігаються під впливом переходу людства до економіки знань і становлення глобального економічного господарства, а також обгрунтування рекомендацій щодо підготовки економістів з огляду необхідності цілісного господарського світосприйняття.

У рамках поставленої мети вирішуються наступні завдання:

• критично проаналізувати наявні теорії господарської діяльності з точки зору принципів і вимог постнекласичної науки;
• виявити зміст і структуру сучасної людської діяльності та охарактеризувати зміни, що в ній проходять на початку нового століття;
• обгрунтувати тезу про те, що для вироблення цілісної концепції людської господарської діяльності недостатньо суто економічного підходу тому, що актуалізується духовно-творча її складова;
• розкрити і обґрунтувати необхідність включення свідомості людини в поле економічних досліджень у зв’язку зі змінами у предметі праці;
• описати два основні типи людської взаємодії та показати їх значення щодо формування постекономічного господарства;
• розробити практичні рекомендації щодо цілісного вивчення людської діяльності при підготовці сучасних економістів.

Об’єкт і предмет дослідження

Об’єктом дисертаційного дослідження стала система сучасних соціально-економічних відносин, що змінюються під впливом новітніх тенденцій господарського розвитку.

Предметом дисертаційного дослідження є сфера людської діяльності як процесу господарювання та зміни її структури у сучасних умовах.

Наукова новизна результатів дослідження

Наукова новизна отриманих результатів полягає у авторському визначенні змісту трансформації структури сучасної людської діяльності на основі виявлення її цілісної триалектичної природи. Особисто здобувачем виявлено і доведено наступні положення наукової новизни:

вперше:

• Обґрунтовано наукове положення про те, що гуманізація людської діяльності стає найважливішим змістовно-смисловим імперативом розв’язання суперечностей між сучасною економічною діяльністю людини і цілісною людською природою в умовах виживання людства, необхідності переходу до коеволюційного розвитку людини і природи.
• Доведено необхідність застосування методології триалектики до дослідження змісту людської діяльності з метою розкриття її триіпостасевої цілісної природи – матеріально-соціально-духовної, котра розвивається і реалізується через три основні форми діяльності людини: опредметнення, соціалізацію і олюднення. Вони являють собою фундаментальні способи озовнішнення внутрішнього потенціалу людини як біо-соціально-духовної істоти, що у своїй актуальній реалізації визначають вектор-тенденцію розвитку суспільного виробництва.
• Виявлено і розкрито суперечивий зміст трансформації структури сучасної людської діяльності, зумовлений, з одного боку, її внутрішньою триалектичною природою, з іншого боку – зовнішніми пануючими формами ідеологій, котрими свідомо задається інверсійна логіка економічної форми господарського розвитку. Вирішальна роль свідомості у сучасному процесі людської діяльності проявляється у переважній її інтелектуалізації, яка все більше відходить від сутнісної раціональності та сприяє формуванню одномірної людини-споживача.

Дістали подальшого розвитку:

• Визначення людської діяльності як процесу свідомого, насамперед, духовно-творчого виробництва матеріальних і духовних благ для життя людини як її саморозвитку і самореалізації. Людській діяльності внутрішньо властиві наступні основні моменти: визначальна роль свідомості через здатність до рефлексії; первинна фундаментальна орієнтація на забезпечення потреб виживання людини; духовно-творчий характер; спрямованість на самореалізацію людини.
• Докази недостатності наукового розгляду людської діяльності лише у рамках економічного дискурсу, моноструктурно в силу її внутрішньої суперечливості, де у єдності співіснують взаємозалежні, але різноякісні явища. Це дозволило обгрунтувати три значимі методологічні положення: лінійне розуміння прогресу розвитку людського суспільства нехтує складністю, багаторівневістю і невизначеністю реальності; потреби і цінності людини є своєрідними морфологічними векторами, що визначають реальний коридор свободи її дій на кожному історично значимому етапі розвитку; суто економічний підхід до аналізу людської діяльності не дозволяє розкрити її поліструктурну природу і пояснити виникнення синергетичного ефекту, що проявляється у господарстві як Культурі.
• Аргументація положення, що актуалізація інтелектуалізації як структурної складової сучасної людської діяльності, котра лежить в основі формування економіки знань, породжує новий жорсткий поділ праці та нову соціально-майнову стратифікацію суспільства і світу, що глобалізується.

Удосконалено:

• Методологічне обґрунтування наростання у структурі людської діяльності тенденції до гармонійного поєднання суперництва і співробітництва в умовах формування економіки знань і переходу до виробництва когнітивних (знаннєємних) товарів, котра у суспільстві знань повинна змінитися стійкою тенденцією пріоритетності співробітництва і кооперації господарюючих суб’єктів, чого вимагає їх довгострокова орієнтація на знаннєємну діяльність.

Файли

Джерела