Гайдай Ю. В. Інституціоналізація глобального економічного розвитку

Анотація

Гайдай Ю.В. Інституціоналізація глобального економічного розвитку. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.02 – світове господарство і міжнародні економічні відносини. ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», Київ, 2007.

Дисертація присвячена дослідженню еволюції становлення та розвитку інституційної системи економічної глобалізації. За критерієм пануючого типу регуляторів глобальної економіки виокремлено етапи розвитку її міжнародних інститутів. Значну увагу приділено обґрунтуванню теоретичної моделі інституціоналізації глобального економічного розвитку в умовах його багатополярності, яка розкриває системний характер зв’язків між інститутами різних рівнів і типів. Розвинуто сучасні підходи до визначення категорії «глобалізація» та парадигмальні засади, на яких базується формування глобальної економіки.

На основі факторного аналізу ефективності діяльності міжнародних інститутів проведено їх класифікацію, виявлено «вузькі місця» сучасної інституційної системи економічної глобалізації та обґрунтовано напрями її розвитку. Розкрито сутність категорії «глобальний ринок» і доведено його конституюючу роль у формуванні цілісної ієрархічно-субординованої інституційної системи глобальної економіки.

На основі кількісних та якісних показників оцінено ступінь глобалізованості національних товарних ринків, доведено визначальну роль реальних показників в оцінці якісного рівня інтегрованості держави у світовий економічний простір. Досліджено роль ТНК і університетів, як ключових інститутів постіндустріального суспільства, у глобальному економічному розвитку та уточнено характеристики і пріоритетні напрямки діяльності міжнародних неурядових організацій.

Annotation

Gayday Y.V. The institutionalization of global economic development.- The Manuscript.
The dissertation for applying of economic sciences degree in specialty 08.00.02 – world economy and international economic relations.-SHEE «Vadym Hetman Kyiv National Economic University», Kyiv, 2007.

The dissertation is devoted to the research of evolution development of the institutional system of economic globalization. On the bases of the criterion of key type of the global economy regulators the author has selected the stages of its international institutes. Considerable attention is paid to grounding of the theoretical model of the global economic development institutionalization. Modern approaches to the definition of the category «globalization» have been developed.

On the basis of factor analysis of efficiency of international institutions activity the classification of such institutions has been done as well as their «bottlenecks» and the directions of their improving have been grounded. The essence of the category «global market» has been qualified as a totality of economic relationships between the subjects of the global economy in connection with material and immaterial objects exchange regulated by the institutions of the global economic development.

On the basis of quantitative and qualitative indexes the degree of globalization of the national commodity markets has been characterized. The determining role of the real indexes in estimation of qualitative level of integration of the national economies in the global economic space has been grounded. The leading role of the transnational companies and universities as the leading institutions in the postindustrial societies has been proved. The priorities in activity of nongovernmental organizations have been determined.

Актуальність теми дослідження

Сучасний етап розвитку людської цивілізації характеризується, з одного боку, нарощенням інтеграційних тенденцій у світовому господарстві, поглибленням інтернаціоналізації виробництва та обміну, уніфікацією національних, економічних і соціальних стандартів, а, з другого, – ускладненням багаторівневих взаємозв’язків між суб’єктами глобальної економічної системи та виникненням нових суперечностей між ними. Це вимагає передусім якісного вдосконалення та структурно-функціональної оптимізації діючої нині системи інституціонального забезпечення глобального економічного розвитку, оскільки в останні два десятиріччя все більшого прояву набуває відставання регуляторних механізмів від динаміки та масштабів глобальних трансформацій. Зокрема, вони є неадекватними зростаючим потребам цілеупорядкування інвестиційних, товарних, інформаційних, капітальних і людських потоків, яке б відповідало сучасному рівню глобалізації світогосподарських зв’язків та сприяло гармонізації інтересів основних акторів міжнародних економічних відносин.

Такий нелінійний і водночас системний характер розвитку світогосподарських процесів обумовлює надзвичайну актуальність досліджуваної теми, ставить перед науковцями та політиками завдання глибокого теоретичного осмислення закономірностей функціонування інститутів національного, міждержавного і наднаціонального рівнів та шляхів формування цілісної глобальної регуляторної системи на основі нових парадигмальних засад.

Разом з тим, в науковій літературі на сьогодні недостатньо повно розкрито методологічні аспекти модифікації системи інститутів, їх сутності та ієрархічної структури за умов формування глобальної моделі економічного розвитку. Вимагають подальшого теоретичного обґрунтування шляхи і механізми вдосконалення організаційної побудови та диверсифікації форм і методів їх діяльності, вдосконалення методик оцінки ефективності функціонування міжнародних інститутів.

Таким чином, комплексне дослідження процесів інституціоналізації глобального економічного розвитку є важливим, як в теоретичному, так і практичному плані, що обумовило вибір теми дисертації, її мету та завдання.

Мета і завдання дослідження

Метою дисертації є комплексне дослідження процесів інституціоналізації міжнародної економічної системи, факторів і умов модифікації інститутів світового господарства на сучасному етапі, а також обґрунтування напрямків їх структурно-функціональної оптимізації за невизначеності і суперечливості глобального економічного розвитку.

Виходячи з мети дослідження, у роботі поставлено такі конкретні завдання:

• розкрити фактори, рушійні сили та еволюцію становлення глобальної економіки з визначенням ролі її інституційного компоненту;
• з’ясувати умови та чинники модифікації інституційної системи світового господарства на сучасному етапі його розвитку;
• класифікувати систему міжнародних інститутів та охарактеризувати її сучасну ієрархічну структуру;
• оцінити ефективність функціонування міжнародних економічних та суспільних інститутів за критерієм їх відповідності глобальним викликам;
• обґрунтувати напрямки вдосконалення глобальної інституційної системи для забезпечення стійкого розвитку світової економіки.

Об’єкт і предмет дослідження

Об’єктом дослідження є процеси інституціоналізації глобального економічного розвитку.
Предметом дослідження є умови та чинники розвитку інституційної системи світового господарства за умов глобалізації.

Наукова новизна результатів дослідження

Наукова новизна одержаних результатів дисертації полягає у розкритті автором циклічного характеру глобального економічного розвитку та еволюції його інституційного забезпечення; шляхів і напрямків структурно-функціонального реформування міжнародних інститутів як ключової умови ефективного функціонування глобальної економічної системи.

Нові наукові положення, отримані особисто автором, які виносяться на захист, полягають у наступному:

Вперше одержано:

• розкрито еволюцію становлення та розвитку інституційної системи економічної глобалізації з виокремленням, за критерієм пануючого типу регуляторів глобальної економіки, чотирьох її етапів: І етап (1870–1914рр.) – домінування мікрорівневих регуляторів; ІІ етап (1914–1945рр.) – превалювання двосторонніх міждержавних інститутів регулювання; ІІІ етап (1945–1980рр.) – поява багатосторонніх міждержавних інтеграційних органів управління та наднаціональних інститутів; IV етап (з 1980 р. і дотепер) – формування системи глобального менеджменту;
• обґрунтовано сучасну теоретичну модель інституціоналізації глобального економічного розвитку в умовах його багатополярності, яка розкриває системний характер зв’язків між інститутами різних рівнів і типів та відображає ступінь та ієрархію функціональних і організаційних компетенцій головних суб’єктів глобальної економічної системи. Виявлено «вузькі місця» даної системи і доведено необхідність її розвитку та вдосконалення через створення нових інститутів, модернізацію діючих, а також застосування більш гнучкого і мобільного інструментарію та транспарентних методів глобального економічного співробітництва, посилення функцій контролю й нагляду за основними учасниками глобального ринку;
• доведено конституюючу роль глобального ринку, як базової субстанції глобальної економіки, у формуванні цілісної ієрархічно-субординованої інституційної системи, яка забезпечує реалізацію його функцій (формування глобального попиту і глобальної пропозиції, інтернаціональної ціни, умов глобальної конкуренції та розвиток глобальної інфраструктури).

Удосконалено:

• трактування змісту категорії «інститут» за рахунок таких якісно нових його функцій як судсидіарність, директивність, реалізація інтересів міжнародного державно-монополістичного капіталу, регулювання глобальних диспропорцій, участь у вирішенні глобальних проблем людства тощо, що притаманні інституційним структурам глобального типу;
• факторний аналіз ефективності діяльності міжнародних інститутів за критеріями їх внеску в соціально-економічний прогрес людства, підтримку світової економічної рівноваги, вирішення глобальних проблем, формування загальноцивілізаційних норм, стандартів і цінностей, що дозволило автору виокремити інститути конструктивістського, прагматичного та обструкціоністського типів;
• систему критеріїв оцінки ступеня глобалізованості національних товарних ринків за рахунок їх поділу на дві групи: номінальні та реальні. На думку автора, загальноприйняті у міжнародній статистиці номінальні критерії (обсяги експорту та імпорту товарів і послуг, зовнішньоекономічна квота, сальдо торговельного балансу, сальдо послуг і некомерційних операцій та ін.) відображають кількісні параметри участі країни у глобальному поділі праці, тоді як реальні критерії (структура експорту та імпорту, вплив зовнішньої торгівлі на стан економічної безпеки держави, вплив зовнішньоторговельних відносин на технологічний розвиток країни та ін.) дозволяють оцінити якісний рівень інтегрованості держави у світовий економічний простір та її вплив на економічний розвиток країни.

Дістало подальший розвиток:

• обґрунтування парадигмальних засад, на яких базується формування глобальної економіки, за рахунок таких принципів як системність, взаємозалежність, відкритість, суперечливість, субординованість, нелінійність, уніфікованість та конвергентність. Розвинуто теоретичні підходи до визначення категорії «глобалізація» як вищого ступеня інтернаціоналізації національних відносин і поступове утвердження в якості панівних загальноцивілізаційних принципів, норм і цінностей в системі суспільних відносин, що регулюються міжнародними (глобальними) інститутами, яке відрізняється від існуючих визначень системним характером та підкресленням ролі інституційного компоненту;
• дослідження ролі ТНК та університетів, як ключових інститутів постіндустріального суспільства, у глобальному економічному розвитку, які є основними продуцентами матеріальних і нематеріальних благ, інноваційних продуктів, знань та технологій і визначають провідні тренди світогосподарського розвитку завдяки концентрації фінансового, технологічного, кадрового та інтелектуального ресурсів і монопольному праву їх перерозподілу на світовій економічній карті;
• уточнено характеристики і пріоритетні напрямки діяльності міжнародних неурядових організацій, які репрезентують широкий спектр суспільних інтересів через різнобічне співробітництво з урядовим і комерційним секторами, вдосконалення механізмів взаємодії з міжнародними організаціями глобального типу, активізацію виконання своїх освітньої, інформаційної, ідеологічної та інших функцій.

Файли

Джерела