Туниця Т. Ю. Економічна політика збалансованого природокористування в умовах глобалізації (теоретико-методологічні аспекти)

Анотація

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.00.02 – світове господарство і міжнародні економічні відносини. – Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України, Київ, 2007.

У дисертації обґрунтовано теоретико-методологічні засади формування нової недискримінаційної світової та ефективної національної економічної політики збалансованого природокористування, необхідність якої в умовах глобалізації диктується незадовільною імплементацією у світове господарство загальновизнаної концепції сталого розвитку (Ріо-92).

Виявлено зародження конвергенції у сфері природокористування між країнами пострадянського простору та ЄС, тенденцію її прискорення. Встановлено обернену U-подібну залежність між економічним зростанням та антропогенним впливом на довкілля, знайдено “поворотну точку”. Введено поняття “кривої екологічної стійкості” природної системи. Виявлено вплив інституційного середовища на підготовку і схвалення Екологічної Конституції Землі. Удосконалено підходи до економічно вигідної участі України у Кіотському процесі щодо глобальних змін клімату.

Збалансоване природокористування розглядається як триєдиний суспільно-економічний процес невиснажливого використання, превентивного захисту і відтворення якості природного довкілля, кількості та якості його ресурсів. Такий процес повинен регулюватися в рамках єдиної глобальної еколого-економічної системи Землі.

Annotation

The dissertation thesis for obtaining a scientific degree of Doctor of Economic Sciences by speciality 08.00.02 – World economy and international economic relations. The Institute of World Economy and International Relations of NAS of Ukraine, Kyiv, 2007.

In thesis grounded the theoretical-methodological principles of forming of new undiscriminatory worldwide and effective national economic policy of balanced nature use, the necessity of which in the conditions of globalization is dictated by unsatisfactory implementation in the world economy the confessedly concept of sustainable development (Pio-92).

It is found out the origin of convergence in the field of nature use between the post-soviet and EU countries and tendency of its acceleration. The U-inverted dependence is set between the economic grow and antropogenic impact on environment; a “turning point” is found. The concept of the “Environmental Stability Curve” of the natural system is entered. It is found out influence of institutional environment on preparation and approval of World Environmental Constitution. Approaches to economic advantageous in participation of Ukraine in the Kyoto process in relation to the global climate changes are improved.

Balanced nature use is considered as triune social-economic process of the unexhausting use, preventive protection and reproduction of quality of natural environment, quantity and quality of its resources. Such process must be regulated within the framework of the common global ecological-economic system of Earth.

Актуальність теми дослідження

Однією із ключових теоретико-методологічних і прикладних проблем економічної науки в умовах сучасної глобалізації є проблема формування ефективної економічної політики збалансованого природокористування, спрямованої на досягнення цілей сталого розвитку.

Глобалізація природокористування стала очевидним фактом міжнародних економічних відносин і водночас – важливим чинником розвитку світового господарства. Нечувана в попередні епохи економічної історії людства, нинішня глобалізація процесів природокористування зачіпає корінні національні інтереси кожної держави, а тому вимагає глибокого наукового дослідження. Глобалізація як об’єктивний процес сучасної економічної дійсності не може успішно (без ризиків завдати непоправної шкоди глобальному довкіллю) продовжуватися без чітко сформульованої концепції радикальних змін у світовій і національній економічній політиці природокористування.

Незважаючи на значну кількість ґрунтовних наукових праць із зазначеної проблематики, вітчизняною наукою ще не приділено достатньої уваги міжнародним аспектам економіки природокористування як актуальній проблемі сучасності. Зокрема, відсутні наукові дослідження з питань формування екологічно та економічно збалансованої глобальної та національної політики природокористування. Відсутність системних наукових досліджень у цій сфері за наявної високої деградації природного життєвого довкілля та виснаження природних ресурсів гальмують процеси переходу України до сталого соціально-економічного розвитку.

Мета і завдання дослідження

Метою дисертаційної роботи є обґрунтування теоретико-методологічних засад і практичних рекомендацій щодо формування економічної політики збалансованого природокористування та механізмів її реалізації в умовах сучасних глобалізаційних процесів. Для досягнення цієї мети в дисертації було поставлено такі завдання:

• розкрити зміст поняття “збалансоване природокористування” як суспільно-економічного процесу, сутність якого в умовах глобалізації вимагає докорінного переосмислення;
• виявити проблеми та дослідити передумови формування економічної політики збалансованого природокористування в контексті розвитку світового господарства і національної економіки;
• дослідити еволюцію суспільно-економічних відносин у сфері природокористування на різних етапах цивілізаційного розвитку;
• проаналізувати та узагальнити сучасні тенденції розвитку теорії міжнародних економічних відносин у контексті проблем природокористування і сталого розвитку;
• виявити взаємозв’язки між характером і масштабами споживання природних ресурсів, антропогенним впливом на довкілля, стійкістю екосистем, економічним зростанням, з’ясувати можливості адаптації теорії Кузнєца до вирішення сучасних економіко-екологічних проблем;
• дослідити явище міждержавної конвергенції у сфері споживання природних енергетичних ресурсів, енергомісткості ВВП та доходами на душу населення як чинника нової міжнародної економічної політики, спрямованої на досягнення цілей сталого розвитку;
• сформулювати принципи економічної політики збалансованого природокористування з урахуванням інноваційної детермінанти;
• розглянути інституційні аспекти економічної політики збалансованого природокористування, зокрема, дослідити вплив інституційного середовища на розроблення і прийняття глобального економіко-правового акта екологічної безпеки і сталого розвитку – Екологічної Конституції Землі;
• обґрунтувати механізми реалізації глобальної та національної економічної політики збалансованого природокористування.

Об’єкт і предмет дослідження

Об’єктом дослідження є процес природокористування, який в умовах сучасної глобалізації відображає суспільно-економічні відносини у сфері використання, охорони та відтворення природного життєвого довкілля та природних ресурсів.

Предметом дослідження постають засади і принципи формування економічної політики збалансованого природокористування в контексті сучасних вимог сталого розвитку світового господарства та його складової – національної економіки.

Наукова новизна результатів дослідження

Наукова новизна дисертації полягає в обґрунтуванні теоретико-методологічних положень формування й практичного запровадження в умовах глобалізації міжнародної та національної економічної політики збалансованого за еколого-економічними критеріями використання, охорони й відтворення умов природного життєвого середовища та природних ресурсів.

вперше:

• обґрунтовано необхідність формування в умовах глобалізації нової економічної політики держав за критеріями еколого-економічної ефективності використання, охорони й відтворення умов природного життєвого довкілля та природних ресурсів, що диктується незадовільною імплементацією в національну економіку і світове господарство загальновизнаних принципів сталого розвитку (Ріо-92, Йоганнесбург-2002);
• досліджено явище міждержавної конвергенції у сфері споживання енергетичних природних ресурсів як важливого чинника економічної політики збалансованого природокористування;
• встановлено обернену U-подібну залежність між економічним зростанням та антропогенним впливом на природне довкілля, знайдено “поворотну точку”, що відображає рівень економічного розвитку, після якого настає зменшення негативного впливу антропогенної діяльності на довкілля;
• введено поняття “кривої екологічної стійкості” природної системи (КЕС) як індикатора стану довкілля;
• виявлено вплив інституційного середовища на розроблення і схвалення Екологічної Конституції Землі (ЕКЗ) як глобального економіко-правового акта екологічної безпеки і сталого розвитку;

удосконалено:

• зміст поняття “збалансованого природокористування” як суспільно-економічного процесу використання, охорони й відтворення умов природного життєвого середовища та природних ресурсів, процесу, який в умовах глобалізації повинен визначати внутрішню і зовнішню економічну політику держав з метою досягнення ними сталого розвитку;
• механізми реалізації вимог Кіотського протоколу як першого міжнародного документа, в основу якого покладено ринкові інструменти розв’язання глобальних екологічних проблем, насамперед глобальних змін клімату, а також підходи до оцінки економічних інтересів України від її участі в цьому міжнародному процесі;

дістали подальшого розвитку:

• економічна теорія Кузнєца, зокрема, виявлено можливості її адаптації до вирішення сучасних еколого-економічних проблем, а також можливості застосування цієї теорії для вироблення методологічних підходів до реальної оцінки національного доходу;
• визначення періодизацій етапів розвитку світового господарства, зокрема, виділено три періоди цивілізаційного розвитку за ознакою взаємовідносин між суспільством і природою;
• твердження про необхідність розглядати сучасне світове господарство як єдину, цілісну глобальну еколого-економічну систему (ГЕЕС), сформовану під впливом глобалізаційних процесів;
• принципи сталого розвитку (доповнено принципами пріоритетності превентивних заходів, обов’язкового своєчасного відтворення ресурсів та раціонального збалансованого використання ресурсів);
• обґрунтування економічної і соціальної значимості концепції неподільності та єдності процесів раціонального використання, охорони і відтворення якості умов природного довкілля;
• наукові положення про необхідність активізації процесів екологізації вітчизняної економіки з метою запровадження ефективної економічної політики збалансованого природокористування та інтеграції України у європейський та світовий економічний простір.

Файли

Джерела