Мазур І. І. Детінізація економіки в трансформаційних суспільствах

Анотація

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.00.01 – Економічна теорія та історія економічної думки. – Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2007.

У дисертаційній роботі на основі комплексного аналізу досліджені теоретико-методологічні засади тіньової економіки, розроблені концептуальні підходи, а також подані пропозиції щодо шляхів і способів детінізації економіки в трансформаційних суспільствах. Досліджені теоретичні погляди науковців різних економічних шкіл на проблему тіньової економіки. Виявлені основні причини поглиблення й розширення тіньової економіки в трансформаційних суспільствах, що полягають не стільки у порушенні чинного законодавства, скільки у його невідповідності реаліям життя. Головними чинниками поширення тінізації економіки стають недосконалість інституційного середовища, зокрема відсутність нормальних “правил гри” для підприємців, внаслідок лобіювання корпоративних інтересів у ході прийняття законів, неефективність регуляторної політики підприємницької діяльності, інституціоналізація тіньової економічної діяльності, недосконалості податкової системи, несформованості конкурентного середовища, корупційні відносини між суб’єктами економічної діяльності тощо.

Обґрунтовано наявність у структурі тіньової економіки нової складової — комунікаційної тіні, існування якої пояснюється сучасними процесами глобалізації, зокрема інформаційною та комунікаційною революціями, які призвели до виникнення Інтернету, як віртуального спілкування за умов компресії часу та простору, а відтак для можливості приховування будь-якої економічної діяльності з метою отримання прибутків завдяки ухиленню від оподаткування. Подається авторське оригінальне трактування категорій: “тіньова економіка”, “неформальна економіка”, “прихована економіка”, “підпільна економіка”, “детінізація економіки”, “легалізація економіки”; обґрунтування об’єктивного характеру тіньової економіки, обґрунтування критеріальної ознаки спонукальних мотивів тінізації економіки. Визначено мотивацію щодо “втечі” капіталу з України за кордон і запропоновано практичні рекомендації щодо шляхів та способів детінізації економіки у трансформаційних суспільствах в умовах глобалізації.

Annotation

Mazur I. I. Economy Unshadowing in Transformation Societies. – Manuscript. The thesis for a Doctor’s Degree in Economical Sciences majoring in 08.00.01 — Economic Theory and History of Economic Concepts. — Kyiv Taras Shevchenko National University, Kyiv, 2007.

In the thesis based on complex analysis, theoretical and methodological foundations of shadow economy have been investigated and conceptual approaches as well as proposals as to the ways and methods of economy unshadowing in transformation societies developed. Theoretical views of scientists of various economic schools on the problem of shadow economy are examined. There have been disclosed the main reasons for intensification and extension of shadow economy in transformation societies which are not so much violation of the current legislation as incompatibility thereof with real life that is named gaps in the legislation.

The main factors of shadow economy extension are imperfection of the institutional environment, in particular, absence of normal rules of play for businessmen, in consequence of lobbying corporate interests at adoption of laws, ineffectiveness of regulatory policy for business, institutionalization of shadow economic activity, imperfection of the tax structure, unformed competitive environment, corrupt relations between economic activity entities etc. The author has justified existence of a new part in the structure of shadow economy, communication shadow, which may be explained by the contemporary globalization processes, in particular, the information and communication revolutions which resulted in origin of the Internet as virtual communication under the conditions of compression of time and space and thus the possibility to conceal any economic activity for the purpose of profit earning due to tax evasion.

The author gives her own interpretation of the categories: shadow economy, informal economy, hidden economy, underground economy, economy unshadowing, economy legalization; justification of objective nature of shadow economy, justification of categorical characteristic of the stimuli of economy shadowing. There has been ascertained motivation of outflow of capital from Ukraine abroad and there have been proposed the practical recommendations on the ways and methods of economy unshadowing in transformation societies under the conditions of globalization.

Актуальність теми дослідження

Поширення тінізації економіки, глибина її вкоріненості в трансформаційних суспільствах зумовлює макроекономічні диспропорції та структурні деформації суспільно-економічного розвитку, що призводить до різкого зниження ефективності державної політики, визнання тіньової економіки однією з загроз національним інтересам країни й національній безпеці в економічній сфері. Це зумовлює об’єктивну необхідність розробки теоретико-методологічної концепції щодо практичної реалізації шляхів і способів детінізації економіки в трансформаційних суспільствах.

Тіньова економіка, маючи об’єктивний характер, існує в будь-яких економічних системах. Проте в країнах з трансформаційною економікою проблема обсягу та динаміки розвитку тіньової економіки набуває особливої актуальності. Адже недооцінка, неврахування обсягу тіньової економіки призводять до значних помилок у визначенні макроекономічних показників, економічних і фінансових пропорцій, а відтак реалізації економічної політики в цілому. Саме тому теоретико-методологічні підходи до визначення сутності, причин існування та оцінки обсягу тіньової економіки, а також пропозицій щодо істотного її скорочення є одним із пріоритетних напрямів наукових досліджень.

Тінізація економіки істотно впливає не лише на економічну діяльність, але й на соціальні процеси, що відбуваються в трансформаційному суспільстві. В умовах ринкових перетворень тіньова економічна діяльність притаманна багатьом суб’єктам господарювання. Це пояснюється зіткненням новітніх та застарілих прав, правил і норм, готовністю суб’єктів підприємницької діяльності діяти в умовах правової невизначеності з метою задоволення власних потреб. За таких обставин поступово сформувались неформальні правила, інфраструктура, ставки й тарифи на бюрократичні послуги, а відтак — інституціоналізація тіньової економіки.

В Україні, як і в інших пострадянських країнах з перехідною економікою, тіньова економіка відрізняється від її аналогів у розвинених країнах не лише за обсягом, але й за якісними характеристиками. Так, у розвинених країнах тіньову економіку розглядають з точки зору порушення чинного законодавства, а в трансформаційних суспільствах її визначають не лише як девіантну поведінку суб’єктів економічної діяльності, але й як інституційну структуру суспільства, що виявляється в законодавчій, виконавчій і судовій владі у формі тіньових інституцій.

Мета і завдання дослідження

Метою дисертаційної роботи є системно-концептуальне дослідження теоретичних і практичних основ соціально-економічної природи процесу тінізації економіки, а також визначення концептуальних засад і розробка пропозицій щодо шляхів та способів детінізації економіки у трансформаційних суспільствах.

Для досягнення поставленої мети було передбачено постановку, сформулювання та вирішення таких завдань:

• дослідити теоретичні засади та сутність тіньової економіки на основі аналізу наукових поглядів й творчого осмислення відомих наукових точок зору щодо даної проблеми;

• вдосконалити науковий інструментарій, конкретизувати економічні категорії, подати авторське визначення тіньової економіки з позицій політекономії;

• виявити й обґрунтувати причини виникнення тіньових економічних відносин у трансформаційних економіках з метою обмеження їхнього негативного впливу;

• визначити критеріальні ознаки тіньової економіки з метою її структурування та класифікації;

• проаналізувати спонукальні мотиви тіньової економіки й виявити суперечливість цього процесу;

• проаналізувати методологічні та методичні підходи щодо визначення масштабів тіньової діяльності в трансформаційних економіках;

• провести порівняльний аналіз тінізації економіки й на його основі подати характеристику особливостей тінізації економіки в розвинених країнах та в країнах з трансформаційною економікою з метою визначення загальних і особливих відмінностей тіньової економіки в різних умовах суспільного розвитку;

• проаналізувати соціально-економічні наслідки тінізації економіки на сучасному етапі розвитку трансформаційних суспільств;

• дослідити вплив ринкових перетворень на тінізацію економіки, довести необхідність створення конкурентного середовища з метою детінізації економіки;

• визначити роль, функції та методи впливу держави на процес детінізації економіки, а також фінансові важелі детінізації економіки, розробити пропозиції щодо реформування податкової системи трансформаційних суспільств як однієї з вирішальних умов для детінізації економіки;

• визначити найперспективніші антикорупційні заходи в контексті детінізації економіки;

• дослідити вплив глобалізації на процеси детінізації в трансформаційних економіках;

• розкрити фінансові джерела тіньової економіки в умовах глобалізації, з’ясувати причини та наслідки відтоку капіталу з трансформаційних суспільств;

• подати практичні рекомендації щодо шляхів та способів детінізації економіки у трансформаційних суспільствах в умовах глобалізації.

Об’єкт і предмет дослідження

Об’єктом дослідження є сукупність економічних і соціальних відносин, які виникають між суб’єктами економічної діяльності в процесі функціонування тіньової економіки.

Предметом дослідження є теоретико-методологічні основи тіньової економіки й концептуальні засади детінізації економіки в трансформаційних суспільствах.

Наукова новизна результатів дослідження

Наукова новизна одержаних результатів полягає в комплексному дослідженні розвитку теоретичних положень, обґрунтуванні методологічних засад і методичних підходів до аналізу проблем тінізації економіки, а також розробки концептуальних засад щодо детінізації економіки з урахуванням специфіки трансформаційних суспільств.

Вперше:

• запропоновано новий методологічний підхід щодо дослідження тіньової економіки, який ґрунтується на нелінійному мисленні, дозволяє розширити її трактування як політекономічної категорії. Тіньова економіка визначена як складне соціально-економічне явище, представлене сукупністю неконтрольованих і нерегульованих відносин;

• обґрунтовано концептуальні засади формування інноваційних процесів, що розпочинаються в тіньовій економіці трансформаційних суспільств з метою ресурсного забезпечення творчої активності;

• доведено, що в умовах несформованості інституційного середовища активізується інституціоналізація тіньової економіки як закріплення стабільної поведінки суб’єктів тіньового сектора.

Удосконалено:

• методологічні підходи щодо систематизації й доповнення визначення соціально-економічної сутності детінізації економіки, яка полягає у створенні інституційного середовища, де тіньова діяльність стає неефективною;

• науковий інструментарій обґрунтування об’єктивного характеру тіньової економіки, яка виникає водночас із виникненням товарно-грошових відносин;

• структурування тіньової економіки шляхом визначення трьох її складових: неформальної, прихованої та підпільної економіки, а також виокремлення нового виду — комунікаційної тіні;

• класифікацію чинників формування тіньової економіки, що систематизують мотиви та соціально-економічні наслідки;

• методичні рекомендації щодо оцінювання та визначення ефектів від легалізації та детінізації економіки шляхом застосування критеріальних ознак;

• трактування понять “детінізація економіки” (як завершальний етап) та “легалізація економіки” (як перший етап виходу з тіні);

• аналіз різноплановості впливу глобалізації на процеси тінізації, де експорт капіталу може мати як негативний, так і специфічно стимулюючий вплив.

Набуло подальшого розвитку:

• методологічні основи оцінки масштабів тіньового сектора через введення підрахунків “економіки для себе” та врахування діяльності персональних “офісів” у власних оселях;

• концептуальні засади характерних особливостей тінізації у розвинених країнах порівняно з трансформаційними;

• напрями регуляторної політики з метою детінізації, зокрема через впорядкування дозвільної системи та оптимізацію реєстраційних процедур;

• визначення факторів мотивації щодо відпливу капіталу за кордон, зумовлених політичною нестабільністю;

• пропозиції щодо реформування податкової системи, зокрема впровадження податку на нерухомість та повернення до прогресивної шкали оподаткування доходів фізичних осіб.

Файли

Джерела