2008 рік Коровайченко Н. Ю. Ефективне використання експортного потенціалу базових галузей промисловості України в процесі міжнародної економічної інтеграції Анотація Коровайченко Н.Ю. Ефективне використання експортного потенціалу базових галузей промисловості України в процесі міжнародної економічної інтеграції. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.02 – світове господарство і міжнародні економічні відносини. – Тернопільський національний економічний університет. – Тернопіль, 2007. У дисертації досліджено динаміку розвитку експортного потенціалу базових галузей української промисловості (зокрема чорної металургії та хімічної промисловості) та проблему ефективності його використання в умовах міжнародної інтеграції економіки України. В результаті дослідження розроблено комплекс заходів щодо забезпечення ефективної реалізації галузевого експортного потенціалу відповідно до національних економічних інтересів країни. Крім того, автором запропоновано визначення експортного потенціалу окремої галузі в процесі міжнародної економічної інтеграції як здатності продукції бути реалізованою на світовому ринку за умови відповідності його потребам за якістю і конкурентноздатністю та усунення протекціоністських бар’єрів з боку країн-імпортерів. Автором удосконалено методику оцінки експортного потенціалу галузі шляхом використання комплексного підходу, що враховує потреби внутрішнього ринку та рівень обмеженості доступу до ринків країн-імпортерів. Annotation Korovaychenko N.Y. Efficient use of the Ukrainian industry base branches export potential in the international economic integration process. – Manuscript. Thesis for the Scholarly Degree of Candidate of Economics Sciences in speciality 08.00.02 – World Economy and International Economic Relations. – Ternopil National Economic University. – Ternopil 2007. The thesis covers the problems of the main Ukrainian industry base branches export potential development (in particular siderurgy and the chemical industry) and of its efficient use in conditions of the international integration of Ukrainian economy. The result of research is the complex of actions on maintenance of effective realization of a branch export potential according to national economic interests. The author offered the definition of an export potential of separate branch during international economic integration as ability of production to be realized on the world market under condition of conformity to its needs on quality both competitiveness and elimination of protectionist barriers by importers. Estimations of the industry base branches export potential and of the level of its efficient realization have been realized. The optimum level of its efficient realization has been determined and the author offers the actions of its achievement. Актуальність теми дослідження Посилення залежності національних економік від впливу процесів глобалізації особливо відчутне для країн з перехідною економікою та недосконалою побудовою галузевої структури. З цього погляду важливим видається аналіз такого впливу на експортний потенціал базових галузей промисловості, які забезпечують результати економічного розвитку країни. В Україні саме базові галузі є основним джерелом надходжень від експорту. Так, у 2006 році їхня сукупна частка в загальному експорті склала 75%. Однією з провідних базових галузей української економіки є чорна металургія, частка якої у загальному обсязі виробництва промислової продукції, становить 26%, а у експорті – 34%. Тому особливого значення набуває дослідження експортного потенціалу саме цієї галузі та обґрунтування напрямків підвищення ефективності його використання. Формування сировинної спрямованості вітчизняної економіки через обмеженість внутрішнього попиту посилює залежність економічної динаміки від можливостей нарощування експорту. В той же час зростання темпів і обсягів світових ринків сировини значно поступається зростанню ринку наукомістких товарів та послуг. Це істотно впливає на рух капіталів між країнами, поглиблюючи проблему нелегального їх відтоку з України внаслідок невисокої конкурентоспроможності вітчизняної економіки. Таким чином, необхідним є вдосконалення структури експорту, а саме: зменшення частки базових та збільшення високотехнологічних галузей в його загальному обсязі. Мета і завдання дослідження Метою дисертаційної роботи є обґрунтування раціональних форм і методів підвищення ефективності використання експортного потенціалу базових галузей промисловості з урахуванням специфіки розвитку світогосподарських процесів. Відповідно до визначеної мети було поставлено та вирішено наступні завдання: уточнити визначення експортного потенціалу окремої галузі з урахуванням умов світового ринку; розробити методичні підходи до обґрунтування стратегій розвитку експортного потенціалу окремої галузі з урахуванням цілей та перспектив інтеграції вітчизняної економіки; систематизувати і вдосконалити існуючі методики оцінювання експортного потенціалу окремої галузі на основі комплексного підходу; дослідити практику регуляторної політики щодо експортних потоків базових галузей та визначити напрями її вдосконалення; розробити систему заходів підвищення ефективності реалізації експортного потенціалу металургійної галузі України з метою поглиблення її інтеграції у світову економіку; визначити перспективи розвитку експортного потенціалу вітчизняного металургійного комплексу в умовах міжнародної економічної інтеграції. Об’єкт і предмет дослідження Об’єкт дослідження: процес розвитку та реалізації експортного потенціалу базових галузей промисловості в умовах міжнародної інтеграції економіки України. Предмет дослідження: теоретико-методичні засади та організаційно-економічні заходи підвищення ефективності використання експортного потенціалу базових галузей. Наукова новизна результатів дослідження Наукова новизна одержаних результатів полягає у поглибленні теоретичних положень та розробці рекомендацій щодо підвищення ефективності використання експортного потенціалу базових галузей вітчизняної промисловості в процесі міжнародної економічної інтеграції України. Вперше: запропоновано визначення експортного потенціалу окремої галузі в процесі міжнародної економічної інтеграції як здатності продукції бути реалізованою на світовому ринку за умови відповідності його потребам за якістю і конкурентноздатністю та усунення протекціоністських бар’єрів з боку країн-імпортерів; розроблено комплекс заходів, що забезпечують поетапний розвиток та ефективну реалізацію галузевого експортного потенціалу відповідно до національних економічних інтересів країни, а саме: зменшення рівня експортної орієнтованості металургійної галузі за рахунок розвитку металоспоживаючих виробництв, зокрема машинобудування, на основі використання вітчизняної металургійної продукції; Удосконалено: методику оцінки експортного потенціалу галузі, як у поточному стані, так і у динаміці, з використанням комплексного підходу, що враховує потреби внутрішнього ринку та рівень обмеженості доступу до ринків країн-імпортерів; організаційно-економічні заходи щодо підвищення ефективності реалізації експортного потенціалу базових галузей промисловості України за рахунок їх систематизації відповідно до основних складових експортного потенціалу (виробництва, попиту внутрішнього ринку, умов зовнішнього ринку); Дістало подальшого розвитку: обґрунтування перспектив розвитку експортного потенціалу вітчизняного металургійного комплексу та хімічної промисловості під впливом міжнародних інтеграційних процесів, які полягають у можливості поступового підвищення рівня ефективності його реалізації шляхом перерозподілу обсягів експорту між основними імпортерами; визначення напрямів та методів активізації процесу підвищення ефективності використання експортного потенціалу базових галузей промисловості шляхом вдосконалення механізмів фінансування інноваційного процесу; розроблення рекомендацій щодо напрямів вдосконалення регуляторної політики при формуванні структури експорту. Файли Джерела Національний репозитарій академічних текстів Національна бібліотека України ім. В.І. Вернадського Мітки:базові галузі промисловостіекспортний потенціалефективністьміжнародна інтеграціяхімічна промисловістьчорна металургія