Одягайло Б. М. Генеза та глобалізаційна адаптивність національних економічних систем (інституціоналістський підхід)

Анотація

Одягайло Б.М. Ґенеза та глобалізаційна адаптивність національних економічних систем (інституціоналістський підхід). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.00.01 – Економічна теорія і історія економічної думки. – Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, Київ, 2007.

У дисертації обґрунтована детермінуюча роль глибинних поведінкових (психосоціальних) відносин та конституціональних інституцій у ґенезі і глобалізаційній адаптивності національних економічних систем. Визначено підхід до пізнання економічної системи з позицій інституціоналізму і, виходячи з нього, показано процеси трансформації психосоціальних поведінкових прообразів в універсальні економічні прообрази (протоінституції).

Обґрунтована теза, що концентрація навколо цих первинних економічних елементів функціональних і вищих культурних форм утворює систему (протосистему), яка вміщує генетичний код або програму діяльної поведінки людей в будь-якій економіці. Заслуговує на увагу розв’язання проблеми інституціоналізації економічної системи у національній, міжнародній та глобальній формах, які спонукають еволюційні та адаптивні зміни у світовій економіці. Проаналізовано інтенсивність зростання сучасних глобальних процесів, показана їх обмеженість і визначені шляхи її подолання, а також розкриті механізми глобалізаційної адаптивності національних економічних систем, в тому числі й української, перспективна модель розвитку якої пропонується.

Annotation

Odyagailo B. M. Genesis and globalization adaptability of national economic systems (institutional approach). – Manuscript.

The dissertation is submitted for Doctor of Economic Sciences degree in specialty 08.00.01 – Economic theory and the history of economical thought. – Vadim Hetman Kyiv National Economic University, Kyiv, 2007.

In the dissertation the priority role of profound behavior-type (psychological and social) relations as well as constitutional institutions in genesis and global adaptability of national economic systems have been grounded. An approach to the concept of an economic system from the institutionalism positions, and taking into account the above said, the processes of transformation psychological and social (pre-images) prototypes (proto institutes) has been defined herewith.

The thesis of concentration around the primary economical elements of functional and supreme cultural forms, that creates a simple economic system (proto system). It contains a genetic code a human behavior program in any economy. An attention is paid to the solving the problem of institualization of an economical system as far as national, international and global forms are concerned that cause evolutional and adaptable changes in the world economy. The increasing intensity of up-to-date global processes has been analyzed in the work, its limited nature and the ways of its overcoming has been reviled in the work. The mechanisms of global adaptability of national economic systems including the Ukrainian one, the model of which is presented herewith, are disclosed.

Актуальність теми дослідження

В наш час, коли в глобальному просторі відбуваються цивілізаційно-культурні взаємовпливи, взаємопроникнення і зіткнення, все більш відчутнішим стає вплив неекономічних факторів на світову економіку. Причому такі явища приймають масовидний і системний характер, трансформуючись в певні економічні наслідки. В цих умовах перед країнами світу найщільніше і гостріше постають проблеми проведення адекватної і системної економічної політики, яка б віддзеркалювала інтереси цих країн і враховувала глибинні неекономічні чинники.

Принцип системності, цілісності як універсальний засіб пояснення всіх явищ природи і суспільного життя завжди привертав до себе пильну увагу теоретиків і практиків. Проблема системного підходу розроблялась в найрізноманітніших напрямках — теоретичному, методологічному, гносеологічному, логічному, формально-логічному і математичному. Особливого звучання проблема системності в економіці набула в останнє десятиліття, коли у світовому господарстві рельєфно проявились всеохоплюючі процеси глобалізації, і національні економічні системи зіткнулись з серйозними задачами адаптації до нових умов.

Загальноприйнятою є думка, що глобалізація виражається в ускладненні взаємозалежностей країн світу в результаті зростаючого обсягу і різноспрямованого транскордонного руху товарів, послуг і капіталів, а також широкого та швидкого розповсюдження усіх видів технологій. Адепти в такій ідеологемі вбачають суспільний прогрес, а противники — негативи: загострення конкуренції, зниження стійкості і зростання ризиків у глобальному просторі. Одначе глобалізація — це даність, а практика моделювання майбутнього транзиту і його ефективної реалізації у нову якість для багатьох країн стала непосильною з причини слабкої теоретичної бази.

Отже, перед економічною теорією постає ряд проблем теоретико-методологічного характеру. По-перше, виробити підхід до трактовки системності, яка дозволила б дослідити закономірності і особливості еволюції такого явища, яким є глобалізація, і показати її генетичний зв’язок з попереднім та майбутнім розвитком економіки. По-друге, здійснити пошук такого методологічного апарату, який би ввібрав всю палітру системних досліджень і використання якого дозволило б відслідкувати вплив суміжних з економікою систем на її еволюцію. По-третє, з’ясувати місце різних за рівнем розвитку країн у світовій економіці в контексті глобалізаційної адаптивності їхніх економічних систем.

Мета і завдання дослідження

Метою і завданнями дослідження є виявлення ролі інституційних чинників у виникненні, розвитку та глобалізаційній адаптації економіки як системному процесі, визначення місця глобалізаційного процесу у еволюції світової економіки, розроблення теоретичних і практичних рекомендацій з оптимізації напрямків розвитку вітчизняної економіки в контексті глобалізації та посттрансформаційного розвитку.

Відповідно до вказаної мети в дисертації поставлені такі теоретичні завдання:

• узагальнення і систематизація підходів, що використовувались інституціоналістською теорією для пояснення системотворчих процесів в економіці;

• виявлення ролі соціально-психологічних та інституційних чинників у виникненні глибинних економічних прообразів та функціональних зв’язків між ними;

• визначення структури базової інституційно-економічної архітектоніки та її значення для економічної еволюції суспільства;

• виявлення творчої функції суспільної форми основоположної функціонально-економічної структури та конфігурації її руху до нової якості;

• дослідження механізмів формування економічної системи та її інституціоналізації;

• аналіз умов, причин та тенденцій розвитку глобалізаційних процесів у світовій економіці, визначення сутності процесу глобалізації, його просторових, часових та кількісних параметрів;

• узагальнення постсоціалістичного та постіндустріального транзитивного досвіду в контексті глобалізації з метою визначення основних напрямків та шляхів трансформаційних перетворень;

• формулювання концептуальних основ перспективного розвитку посттрансформаційної української економіки та її глобалізаційної адаптації.

Об’єкт і предмет дослідження

Об’єктом дослідження є психосоціальні, суспільно-економічні та соціокультурні процеси, національні економіки, що знаходяться на тому чи іншому рівні міжнародної взаємодії, глобалізований економічний простір.

Предметом дослідження є закономірності генези та еволюції економічної системи, форми та механізми адаптації національних економічних систем в глобальному середовищі на основі інституціональної динаміки.

Наукова новизна результатів дослідження

Наукова новизна досягнутих результатів забезпечує необхідний внесок у розвиток економічної теорії, пов’язаний із розробкою цілісної наукової концепції інституційного механізму генези і глобалізаційної адаптивності національних економічних систем.

Уперше:

• запроваджено і розкрито зміст економічної категорії «потенційна вартість», яка є віртуальною оцінкою потреб, відображає готовність індивідів до певних функціонально-енергетичних витрат при освоєнні імперативу бажаності;

• теоретично обґрунтовано, що ґенеза економічної системи являє собою процес соціалізації і персоніфікації глибинних поведінкових мотивів та перетворення їх у колективні універсальні економічні прообрази (протоінституції);

• доведено, що становлення економічної системи є процесом диференціації універсальних економічних мотивів та функціональних стереотипів і виникнення на їх основі диференційованої економічної діяльності;

• на основі принципу опосередкування теоретично обґрунтовано, що усвідомлення і соціалізація опосередковуючух засобів перетворює їх у людські здібності або вищі культурні форми, які створюють просту економічну систему (протосистему);

• доведено, що економічна протосистема, маючи колективістський характер, створює передумови для повного інституціонального оформлення економічної системи, першою із яких є національна;

• доведено, що глобалізаційна адаптація виражає рух сутнісних сил національних економічних систем, які знаходяться в стані граничної рівноваги, до загальної економічної рівноваги.

Удосконалено:

• положення про системну структуризацію економіки на основі функціональних взаємозалежностей;

• обґрунтування ролі обмежень в національній економічній системі: конституціональної інституціоналізації, безмежності потреб, дефіциту ресурсів, спадної продуктивності, різноманітності уподобань.

Дістали подальший розвиток:

• обґрунтування тези про інституціоналізацію економічної системи, що здійснюється в трьох основних формах: національній, міжнародній та глобальній;

• визначення глобалізації як процесу виникнення компенсаторних світових механізмів в умовах ресурсного дефіциту та інституційно-культурної обмеженості;

• концептуальні підходи щодо адаптації української економіки до глобального середовища на основі інноваційно-інформаційних факторів та кластерізації.

Файли

Джерела