Гриценко С. А. Девіантна поведінка суб’єктів господарювання у трансформаційній економіці

Анотація

Гриценко С.А. Девіантна поведінка суб’єктів господарювання у трансформаційній економіці. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.01 – економічна теорія та історія економічної думки. – Державна установа «Інститут економіки та прогнозування НАН України», Київ, 2008.

Обґрунтовано теоретико-методологічні засади девіантної поведінки господарюючих суб’єктів і досліджено її особливості в умовах ринкового перетворення економіки. Визначено економічний зміст девіантної поведінки як господарської діяльності, що порушує розподіл ресурсів суспільства на підставі відхилення індивідуальних трансакційних витрат від суспільно-необхідних. Розкрито внутрішнє протиріччя девіантної поведінки в економіці і з’ясовано чинники її загострення в період переходу до ринку. Проведено субординацію її форм в економіці. Виявлено підґрунтя й основні інституційні аномалії, що викликають появу патологічних форм девіантної поведінки. Доведено, що алгоритмом економічної злочинності є ухилення від сплати податків.

Annotation

Grytsenko S.A. Deviant behaviour of economic agents in transformation economy.- Manuscript.
The thesis for Scientific Degree of Candidate of Economic Science in speciality 08.00.01 – Economic theory and history of economic thought. – State Organization «Institute of economy and forecasting of the National Academy of sciences of Ukraine», Kyiv, 2008.

The thesis explains theoretical and methodological grounds of deviant behaviour of economic agents and researches its particular qualities in conditions of market changes of the economy. Economic matter of deviant behaviour is defined as an economical activity that disrupts the distribution of society’s resources, because of the deviation of individual transaction costs from the socially necessary ones. There have been discovered a self-contradiction of the deviant behaviour in the economy and the factors of its worsening in a period of the transformation economy. There has been conducted a subordination of the forms of deviant behaviour in the economy. There have been discovered grounds and main institutional anomalies that lead to the pathological forms of deviant behaviour. It has been proved that the algorithm of the economic crime is a deviation of discharge of taxes.

Актуальність теми дослідження

Актуальність теми дисертаційного дослідження обумовлена тим, що в умовах зростання невизначеності основних параметрів життєдіяльності людей, все поширенішими стають відхилення в їх поведінці, що значною мірою впливає на встановлення норм і правил господарських відносин. Девіантна поведінка є істотною часткою економічного життя суспільства, що порушує й деформує розподіл обмежених ресурсів. Економічна теорія девіантної поведінки тільки розпочинає формуватися, через що багато її аспектів не отримали достатнього розкриття.

У науковій економічній літературі практично немає публікацій, присвячених особливостям девіацій в економіці. Залишаються невирішеними такі питання, як економічний зміст девіантної поведінки, її детермінації, форми й види. Мало вивчені й проблеми аномії й інституційних аномалій в економіці.

Виникає також необхідність теоретичного дослідження економічної злочинності як патологічної поведінки господарюючих суб’єктів, що деформує рух вартості. Усе це свідчить про актуальність і важливість теми дисертаційної роботи. Недостатня теоретична і практична розробка виявлених проблем, зумовили вибір теми й завдання даного наукового дослідження.

Мета і завдання дослідження

Метою дисертаційної роботи є виявлення теоретико-методологічних основ дослідження і змісту девіантної поведінки господарюючих суб’єктів та її особливостей в умовах трансформаційної економіки. Реалізація цієї мети здійснена через розв’язання наступних завдань:

• систематизацію підходів, що використовуються в дослідженнях девіацій в економіці;
• визначення економічного змісту девіантної поведінки та її місця в системі категорій економічної теорії;
• обґрунтування субординації форм і видів девіантної поведінки в економіці;
• розкриття внутрішнього протиріччя девіантної поведінки в економіці й чинників його загострення в період ринкової трансформації;
• виявлення інституційних підвалин патологічних форм девіантної поведінки й обґрунтування необхідності існування особливого розділу економічної теорії, в якому досліджуються ці проблеми;
• доведення, що внутрішній алгоритм економічної злочинності пов’язаний з ухиленням від сплати податків.

Об’єкт і предмет дослідження

Об’єктом дослідження є відхилення у поведінці господарюючих суб’єктів як особливий спосіб економічної життєдіяльності.

Предметом дослідження виступають девіантні форми економічної поведінки, що порушують і деформують економічну організацію суспільства.

Наукова новизна результатів дослідження

Наукова новизна одержаних результатів полягає у нижченаведеному:

вперше:

• розкрито економічний зміст девіантної поведінки, яка порушує або деформує розподіл ресурсів суспільства на основі відхилення (економії) індивідуальних трансакційних витрат формування й підтримки інституційно-економічного статусу від суспільно-необхідних (соціально значущих) витрат;
• девіантну поведінку господарюючих суб’єктів кластерізовано за принципом піраміди (звуження сфери поширення і зростання ступеня деструкції норм): фундамент піраміди становить – девіантна поведінка в широкому розумінні (порушення формальних і неформальних правил), другий рівень – опортуністична поведінка (ухилення від виконання інституційних угод), третій – деліктна поведінка (порушення прав власності, встановлених суб’єктами владних повноважень), вершина – злочинна поведінка (деструктивне відхилення від норм, санкціонованих державою);
• обґрунтовано необхідність існування в економічній теорії спеціального розділу – економічної тератології, що вивчає загальні основи аномальних і патологічних форм поведінки та їх конкретні види;

дістали подальшого розвитку:

• уявлення про економічний зміст аномії, яка представлена в трьох формах: загальній (історичне відставання формальних інститутів від об’єктивного еволюційного розвитку економіки), міжсистемній (суперечність між новими цілями і старими правилами їх регламентації) і внутрішньосистемній (конфлікт між суспільно-необхідними нормами економічної життєдіяльності та індивідуально визначеними способами їх дотримання);
• розкриття причини девіантної поведінки в економіці, яка полягає у протиріччі між конкретно-індивідуалізованими способами поведінки людей та абстрактними, відчуженими вартісними стандартами взаємодії між ними;
• основні характеристики інституційних аномалій у трансформаційній економіці ринкового типу: агенезія (неправильний розвиток інститутів); дисонтогенезія (несприйнятливість інститутів або їх невідповідність уявленням господарюючих суб’єктів); деструкція (витіснення інститутів усупереч об’єктивній потребі в них); гіпогенезія (недорозвинення інститутів, зупинка або затримка в їх формуванні), гіпергенезія (надмірний розвиток інститутів);
• теоретичне обґрунтування змісту економічної злочинності як патологічної форми девіантної поведінки, основний алгоритм якої полягає в порушенні суспільного характеру руху процесуючої вартості в інституційно-організованому полі держави. Виявлено такі ознаки економічної злочинності, як зловживання довірою, обман, корислива мотивація, що становлять собою риси опортуністичної поведінки суб’єктів, які за своїм інституційно-економічним статусом мають владу над рухом вартості;
• положення про відмінність між вартістю процесуючою (постійно перебуває в русі і змінює свою форму) та термінальною (втілена в кінцевих благах);

удосконалено:

• класифікацію злочинів економічної спрямованості, що поділяються на власне економічні (алгоритмом поведінки є ухилення від сплати податків), майнові (неправомірне вилучення термінальної вартості) і господарські (порушення в організаційних механізмах господарювання);
• методологію визначення величини штрафних санкцій при ухиленні від сплати податків на підставі розрахунку вартості злочину шляхом дисконтування потенційно можливого податку, який держава могла б отримати за період позбавлення суб’єкта права займатися підприємницькою діяльністю, суспільних витрат на розкриття злочину і утримання злочинця в місцях позбавлення волі.

Файли

Джерела