Зянько В. В. Розвиток інноваційного підприємництва в транзитивній економіці

Анотація

Зянько В.В. Розвиток інноваційного підприємництва в транзитивній економіці. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.00.01 – Економічна теорія та історія економічної думки. – Київський національний університет імені Тараса Шевченка. – Київ, 2007.

Дисертаційна робота присвячена комплексному дослідженню питань формування інноваційного підприємництва і організаційно-економічних й інституційних механізмів його розвитку та регулювання в транзитивній економіці. Обґрунтовано теоретико-методологічні та методичні засади дослідження інноваційного підприємництва. Визначені спонукальні мотиви та існуючі суперечності в діяльності підприємця-новатора. Розкрито вплив інноваційного підприємництва на розбудову моделі інноваційного розвитку економіки та аргументовано необхідність його всебічної державної підтримки та стимулювання розвитку. Виявлено чинники активізації інноваційного підприємництва в Україні, у тому числі венчурних підприємств та потужних корпорацій. Визначено шляхи удосконалення державної інноваційної політики та національної інноваційної стратегії.

Annotation

Zyanko V.V. Innovative Entrepreneurship Development in Transitive Economy. – A manuscript. Thesis for obtaining the scientific degree of Doctor of Sciences in Economics on speciality 08.00.01 – Economic Theory and the History of Economics. – Taras Shevchenko Kyiv National University. – Kyiv, 2007.

A thesis is devoted to the complex research of innovative entrepreneurship formation and organizational, economic and institutional mechanism of its development and regulation in transitive economy. There had been grounded the theoretic, methodological and methodic principles of innovative entrepreneurship functioning. There had been ascertained incentives and existing antagonisms with the innovative entrepreneur activity. There had been revealed the influence of innovative entrepreneurship upon the growth of economy’s innovation development model and grounded the necessity of its overall state support and stimulation. There had been explored activization factors for innovative entrepreneurship in Ukraine including venture enterprises and powerful corporations. There had been defined the ways for the state innovation policy and national innovative strategy improvement.

Актуальність теми дослідження

Історичний досвід засвідчує, що наука, технології та інновації завжди були вирішальним чинником розвитку суспільства. Але за останні 30-50 років у ринково розвинених країнах інноваційні процеси прискорювалися, набували дедалі більших масштабів. Інноваційна орієнтація підприємницької діяльності, освоєння новітніх досягнень науки і техніки забезпечили суб’єктам господарювання конкурентні переваги, зміцнювали їх ринкові позиції і водночас сприяли економічному розвитку держав, підвищенню рівня та якості життя населення.

Натомість Україна довгий час розвивалась з олігархізованою, надзвичайно енергоємною, енергозалежною і неконкурентоспроможною економікою, та й сьогодні все ще залишається на індустріальній стадії, тоді як промислово розвинені країни давно перейшли до нового – постіндустріального суспільства, в якому на перше місце ставляться знання й інформаційно-телекомунікаційні технології. Саме тому завдання України полягає в тому, щоб, використавши свій науковий потенціал, стати врівень з розвиненими країнами світу, для чого необхідно: значно більше вкладати в людські ресурси, у дослідження і розробку нових технологій; розробляти модель інноваційного економічного розвитку; розвивати інноваційне підприємництво, посилюючи інноваційний характер господарської діяльності.

Існуюча несприйнятливість вітчизняною економікою НТП, зростаюче технологічне відставання від розвинених європейських країн, низька конкурентоспроможність багатьох підприємств і галузей сповільнює також темпи входження України у світове господарство, в межах якого сучасний ринок діє за допомогою нововведень, а інноваційне прискорення є основою його стійкого розвитку. Тому інтеграція у світовий економічний простір вимагає підвищення частки інноваційної продукції та збільшення обсягів надання високотехнологічних послуг.

Отже, проблема формування конкурентоспроможної національної економіки об’єктивно визначає активізацію інноваційної діяльності. Світовий досвід свідчить, що ті країни, які за темпами і якістю економічного зростання, рівнем добробуту громадян прагнуть увійти в число лідерів, повинні бути спроможними сприймати новітні досягнення НТП, ефективно і своєчасно трансформуватися, використовуючи багатофакторне соціально-економічне явище ринкової економіки, як-то підприємництво, зокрема, його специфічний різновид – інноваційне підприємництво.

Мета і завдання дослідження

Метою дисертаційної роботи є наукове дослідження інноваційного підприємництва як категорії економічної теорії і розробка теоретико-методологічних засад підвищення активності інноваційних впроваджень та визначення шляхів і конкретних способів вдосконалення системи стимулів, регуляторів й інструментів механізму підвищення активності інноваційного підприємництва, а також розробка інноваційної стратегії економічного розвитку в умовах транзитивної економічної системи.

Відповідно до цієї мети передбачено розв’язання таких конкретних завдань:

• поглибити, на основі аналізу еволюції наукових поглядів, розуміння сутнісного змісту «інновації» та «інноваційної підприємницької діяльності» як економічних категорій, розкрити їх властивості та відмінність від поняття «нововведення»;
• визначити сутність та проаналізувати структуру інноваційного процесу, характер інноваційних коливань і їх вплив на темпи та часові межі розповсюдження інновації;
• теоретично удосконалити методологічні засади дослідження інноваційного підприємництва і на основі аналізу системи інтересів визначити спонукальні мотиви діяльності підприємця-новатора;
• дослідити нинішній стан, суперечності та тенденції розвитку інноваційної сфери України та визначити конкретні напрями підвищення активності інноваційного підприємництва;
• розкрити місце і роль інноваційного підприємництва в економічній системі суспільства, розбудові моделі інноваційного розвитку, на основі чого аргументувати необхідність всебічної державної його підтримки та стимулювання розвитку;
• обґрунтувати необхідність розбудови в Україні моделі інноваційного розвитку, в якій визначальну роль відіграє інноваційне підприємництво та партнерські відносини держави і підприємницького сектора;
• розкрити особливості становлення і розвитку в Україні основних організаційно-економічних форм інноваційного підприємництва, зокрема, венчурних підприємств та корпорацій, умов та чинників їх активізації;
• проаналізувати наукові підходи щодо розробки на мікро-, мезо- та макрорівні інноваційної стратегії економічного розвитку;
• дослідити основні елементи ринкового механізму регулювання та забезпечення розвитку інноваційного підприємництва;
• розробити модель комплексного управління інноваційними ризиками, у тому числі в умовах венчурної діяльності;
• здійснити аналіз інституціонального середовища інноваційного підприємництва та визначити інституціонально-правові заходи стимулювання розвитку інноваційної підприємницької діяльності;
• обґрунтувати оптимальний варіант інноваційної політики активізації інноваційного підприємництва в Україні, визначити основні шляхи, заходи та пріоритетні напрями її проведення.

Об’єкт і предмет дослідження

Об’єктом дослідження є сукупність соціально-економічних відносин, що виникають між суб’єктами економічної діяльності в процесі формування, функціонування і розвитку інноваційного підприємництва.

Предметом дослідження є тенденції і особливості використання економічних інтересів суб’єктів інноваційної діяльності та методологічні й теоретичні засади формування і розвитку інноваційного підприємництва в транзитивній економіці.

Наукова новизна результатів дослідження

Наукова новизна одержаних результатів полягає у розробці теоретико-методологічних та методичних засад функціонування інноваційного підприємництва, його впливу на розбудову моделі інноваційного розвитку економіки, на визначення шляхів удосконалення державної інноваційної політики та формування і реалізацію національної інноваційної стратегії.

Вперше

• розкрито закономірність тенденції підвищення активності інноваційного підприємництва, зумовлену прогресуючою глобалізацією світової економіки та домінуючою експансією ТНК; доведено, що незважаючи на суперечливість і складність процесу глобалізації та те, що в цьому є небезпека зростання залежності від могутніх міжнародних організацій країн, що допустили відставання у сфері інноваційних технологій, єдиним способом протидії негативним тенденціям глобалізації є активізація розвитку інноваційного підприємництва;
• розроблено в межах системного підходу методологію визначення ефективності та динамічності розвитку інноваційної системи; встановлено, що ефективність інноваційного процесу визначається взаємодією двох сфер інноваційної системи: економічної (створення продукту) та соціальної (оцінка споживачем);
• запропоновано модель інноваційного розвитку для України, що орієнтована на стимулювання попиту на науково-технічні розробки з боку споживачів інноваційної продукції, насамперед – підприємницького сектора;

Удосконалено

• наукове визначення економічної сутності та змісту категорії «інноваційне підприємництво» та специфіки інноваційної діяльності, виходячи з класифікації категорій «інновація» і «нововведення» за призначенням; обґрунтовано, що інновація виступає кінцевим результатом господарської діяльності суб’єкта, а нововведення – засобом створення інноваційної або традиційної продукції;
• формулювання економічної сутності «інновації» як результату втілення чи матеріалізації новаторської ідеї у певній предметній субстанції; доведено, що основною причиною нерівномірності здійснення інноваційного процесу є тип створюваної інновації та попит, який формується на етапах дифузії та панування інновації на ринку;
• обґрунтування нерозривності підприємництва й інновацій, а також необхідності державної підтримки і стимулювання розвитку інноваційного підприємництва;

Набуло подальшого розвитку

• визначення основних умов активізації інноваційного підприємництва в Україні (фінансування, підготовка менеджерів, інноваційне середовище, інвестиції, фондовий ринок, розвиток венчурного підприємництва, розгалужена інфраструктура);
• обґрунтування основних вимог до підприємця-новатора чи сучасного інноваційного менеджера;
• визначення інституціонально-правових заходів формування моделі інноваційного розвитку економіки України;
• розробка індикативної моделі комплексного управління інноваційними ризиками;
• окреслення шляхів, заходів та пріоритетів дієвої інноваційної політики української держави, спрямованої на створення соціально-економічних, організаційних і правових умов розвитку інноваційної діяльності.

Файли

Джерела