Українець Л. А. Зовнішньоторговельна політика країн – членів ЄС в умовах екологізації економічного розвитку

Анотація

У дисертації досліджуються концептуальні засади формування зовнішньоторговельної політики країн–членів ЄС, детально розглядається проблема впливу екологічної політики на економічну інтеграцію та глобалізацію у сучасному світі. Аналізується великий обсяг вітчизняних та зарубіжних досліджень щодо формування зовнішньоторговельної політики в умовах екологізації економічного розвитку, досліджено вплив ефектів, що виникають під час лібералізації торгівлі, на навколишнє середовище.

У роботі здійснено аналіз сучасного стану зовнішньої торгівлі країн – членів ЄС екологічно сприятливими товарами; побудовано детальну модель, що аналізує вплив розширення ЄС на стан навколишнього середовища та торговельну політику.

Annotation

The dissertation for submission of the candidate of economic sciences degree in speciality 08.05.01 – the world economy and the international economic relations Ivan Franko National University of Lviv. Lviv, 2006.

In the dissertation there are investigated the conceptual bases of foreign trade policy of EU members, as well as the influence of ecological policy on processes of economic integration and globalization in the modern world. The great volume of domestic and foreign researches on formation of the foreign trade policy under the ecologization of economic development is analyzed, the influence of the trade liberalization effects on an environment is studied.

The analysis of a modern condition of EU foreign trade by the ecological – favorable goods is carried out; the detailed model analyzing influence of expansion of EU on a condition of an environment and a commercial policy is constructed.

Актуальність теми дослідження

Протягом останнього десятиліття у світі дедалі більше уваги приділяється проблемам екологізації економічного розвитку, які повинні бути враховані в усіх сферах економічної діяльності, зокрема при формуванні зовнішньоторговельної політики з метою уникнення негативного впливу на навколишнє середовище, здоров’я та добробут населення. Дане завдання набуває особливого значення в контексті глобальної економічної інтеграції, оскільки уряди країн дедалі частіше змушені відмовлятися від таких інструментів торгівельної політики, як митне регулювання та квотування, і вдаватися до інших засобів захисту внутрішнього ринку, використовуючи для цього і екологічну політику.

Надзвичайно важливим є питання впливу зовнішньоторговельної та екологічної політики на навколишнє середовище країн світу. Лібералізація торгівлі змінює навантаження на довкілля, і цей процес залежить від розміру країни та величини доходу на душу населення, а також від торговельного режиму з іншими країнами. У зв’язку з цим постає питання, чи можливо пом’якшити негативний вплив процесів лібералізації торгівлі на довкілля.

Основне ускладнення, яке виникає в процесі лібералізації торгівлі, полягає в тому, що посилення конкуренції може викликати так званий екологічний демпінг, за якого країни послідовно знижують екологічні стандарти з метою отримання порівняльної переваги над конкурентами в торгівлі або залучення іноземного капіталу. Особлива увага даному питанню приділяється в країнах – членах ЄС.

Розробка і застосовування країнами – членами ЄС економічних інструментів та адміністративних методів дозволить привести їх зовнішньоторговельну політику у відповідність до сучасних вимог екологізації економічного розвитку держав світу. Вивчення досвіду об’єднання торгівельної і екологічної політики та розробки відповідних програм розвитку економіки в країнах – членах ЄС дає можливість колишнім країнам з перехідною економікою, до яких відноситься й Україна, підвищити екологічну ефективність своєї зовнішньоторговельної політики.

Особливу увагу питанням розробки зовнішньоторговельної політики з урахуванням вимог екологізації економісти почали приділяти наприкінці ХХ ст. Сучасні роботи, які аналізують взаємовідносини міжнародної торгівлі та стану навколишнього середовища, базуються на різних теоріях міжнародної торгівлі.

Мета і завдання дослідження

Мета дисертаційного дослідження полягає в розробці теоретико-методичних засад формування зовнішньоторговельної політики країн – членів ЄС під впливом екологізації економічного розвитку та розробці на цій основі практичних рекомендацій щодо посилення ролі і значення екологічного чинника при формуванні зовнішньоторговельної політики України.

Для досягнення мети у дисертації поставлені й вирішені такі завдання:

• проаналізувати еволюцію поглядів представників різних економічних шкіл на зовнішньоторговельну політику в умовах екологізації економічного розвитку;
• обґрунтувати пріоритети зовнішньоторговельної політики в умовах екологізації економічного розвитку;
• дослідити шляхи втілення концепції сталого розвитку в країнах – членах ЄС;
• визначити зміни зовнішньоторговельної політики ЄС в умовах екологізації економічного розвитку;
• побудувати моделі впливу розширення ЄС на міжнародну торгівлю в умовах екологізації економіки;
• визначити можливі напрями вдосконалення зовнішньоторговельної політики країн – членів ЄС під впливом екологізації економічного розвитку;
• запропонувати форми й методи підвищення ефективності зовнішньоторговельної політики України з урахуванням проблем захисту довкілля.

Об’єкт і предмет дослідження

Об’єктом дисертаційного дослідження є зовнішньоторговельна політика країн – членів ЄС.

Предмет дисертаційного дослідження – основні напрями удосконалення зовнішньоторговельної політики держави в умовах екологізації економічного розвитку.

Наукова новизна результатів дослідження

Вперше:

• запропоновано класифікацію чинників лібералізації зовнішньої торгівлі, виділено чотири їх типи: ефект продукту, ефект технології, ефект доходу, структурний ефект. Встановлено, що вплив кожного чинника на стан навколишнього середовища залежить від національної економічної системи країни, її зовнішньоторговельної та екологічної політики та типу ринку;
• побудовано теоретичну модель впливу розширення ЄС на міжнародну торгівлю в умовах екологізації економіки за допомогою методу послідовної сукупної максимізації, в якій кожна група країн має різне забезпечення факторами виробництва, різні технології та різні споживацькі смаки щодо окремих товарів, присутніх на ринку. Розроблена модель дозволяє на прикладі декількох сценаріїв ситуацій проаналізувати зміни, які відбулись у зовнішній торгівлі та стані навколишнього середовища внаслідок розширення ЄС. Доведено, що основною передумовою сталого розвитку є координація зовнішньоторговельної та екологічної політики між країнами. На основі розробленої моделі також проаналізовано зміни в зовнішній торгівлі та стані навколишнього середовища України та ЄС в результаті можливої реалізації євроінтеграційної стратегії;
• проведено емпіричний аналіз зовнішньої торгівлі екологічно сприятливими товарами деяких країн – членів ЄС на основі міжнародно визнаної методології, розробленої ОЕСР, Євростатом і СОТ; виявлено основні тенденції, які простежувались на європейському ринку екологічно-сприятливих товарів, зокрема визначено, що темпи зростання ринку ЕСТ становлять 14%, а загальна частка ринку ЕСТ в країнах – членах ЄС сягає 550 мільярдів доларів;

Удосконалено:

• визначення терміну «дематеріалізація» (автором під стратегією дематеріалізації розуміється зниження всіх матеріальних потоків з метою уникнення потенційних екологічних ризиків з огляду на невизначені екологічні наслідки деяких видів економічної діяльності, пов’язані з незворотними змінами у стані екосистем, що ведуть до зростання ризику екологічно шкідливого розвитку економіки). Запропоновано удосконалений еколого-економічний підхід до формування політики охорони навколишнього середовища, згідно з яким використання адміністративних, стимулюючих та ринкових інструментів екологічної політики залежить від функції граничних витрат виробництва;
• систематизацію основних наукових концепцій формування зовнішньоторговельної політики в контексті екологізації економічного розвитку на основі наступних критеріїв: міжнародних каналів впливу національної політики на стан навколишнього середовища та економічну ситуацію; розміру країни; ринкових характеристик економік, що розглядаються; типу рівноваги, який використовується в моделі. Було виділено два основні підходи до побудови теоретичних моделей впливу екологізації економіки на зовнішньоторговельну політику країн – нормативний та політико-економічний;

Отримали подальшого розвитку:

• емпіричне та статистично-аналітичне дослідження тенденцій розвитку міжнародних ринків екологічно-сприятливих товарів та впливу спільної аграрної політики ЄС на країни – члени ЄС та на ринки третіх країн, зокрема встановлено, що Спільна аграрна політика країн – членів ЄС впливає на виробництво й торгівлю сільськогосподарською продукцією в усьому світі та спричиняє структурні зміни в економіці багатьох країн;
• визначення критеріїв застосування інструментів спільної екологічної політики. Виділено основні критерії, до яких відносяться: природоохоронна ефективність, економічна ефективність, витрати на введення в дію і дотримання застосування екологічної політики. До другорядних можуть бути віднесені: «динамічні ефекти», підтримка з боку населення й виробників, ефективність використання надходжень. Виділено основні пріоритети зовнішньоторговельної політики, серед яких – розробка та запровадження єдиної екологічної політики, а також зниження всіх матеріальних потоків з метою уникнення потенційних екологічних ризиків, тобто проведення політики дематеріалізації економіки.

Файли

Джерела