Хорошаєв Є. С. Формування інтегративної фіскальної моделі в Європейському Союзі

Анотація

Хорошаєв Є.С. Формування інтегративної фіскальної моделі в Європейському Союзі. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.02 – світове господарство і міжнародні економічні відносини. – Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, Київ, 2007.

Дисертаційна робота присвячена дослідженню теоретичних та прикладних аспектів конвергенції фіскальних моделей в межах Європейського Союзу.
В проведеному дослідженні розглядаються сучасні теоретичні підходи виявлення конвергенції, а також визначено, що головними причинами посилення процесів уніфікації фіскальних моделей у світі є податкова конкуренція, високий рівень мобільності капіталу, боротьба за вільні фінансові ресурси тощо.

Авторська інтерпретація окремих постулатів економіки пропозиції, а саме залежності між обсягом бюджетних надходжень, ставками оподаткування та рівнем тіньової економіки, удосконалює загальну методику ідентифікації економічної конвергенції.

Визначені особливості побудови фіскальної моделі в Україні та напрями її удосконалення, що охоплюють оптимізацію кількості податків, запровадження нових обов’язкових платежів, зміну механізмів та принципів функціонування основних податків, врегулювання взаємовідносин між загальним державним та місцевими бюджетами з приводу одержання, нагромадження та розподілу доходів, удосконалення механізмів роботи ДПА, спрощення законодавства через ухвалення Податкового кодексу тощо. Запропоновано адаптовані до національних особливостей України європейські механізми та інструменти фіскальної політики, як-то податкові карти та прогресивна система оподаткування доходів суб’єктів господарювання, виходячи з очікуваної участі країни в спільному європейському економічному просторі.

Annotation

Khoroshayev E. Fiscal integrated model convergence formation in European Union. – Manuscript.
The thesis for a degree of Candidate in Economic Science. Specialty 08.00.02 – World economy and international economic relations. – Vadim Hetman Kyiv National Economic University, Kyiv, 2007.

The thesis is dedicated to the investigation of theoretical and practical aspects of fiscal models convergence within the world’s greatest integration grouping – the European Union.

The modern theoretical approaches of the convergence are considered. The tax competition, high mobility capital level and the fight for the free financial resources are defined as the main reasons of increase in fiscal models unification. The necessity to modernize the research instruments of fiscal convergence by means of introduction of a new indicator (such as the real tax earnings in GDP per person) has been proven.

Author defines that the main macroeconomics indicators that affect the speed of the tax convergence in EU are GDP per person, real economic growth and the unemployment. The peculiarities of the Ukrainian fiscal model and the way of its improvement are defined.

Author suggested the use of European mechanisms and instruments of fiscal policy to the conditions of Ukraine in view of our country’s anticipated membership in the Common European Economic Area.

Актуальність теми дослідження

Нерівномірність соціально-економічного розвитку світового суспільства має прояв в усіх сферах життя, в тому числі у надвисокому дефіциті державних бюджетів та браку коштів для фінансування соціальних видатків. Її загострення мало місце перш за все у постіндустріальних країнах під час їх переходу від неокейнсіанської до неоліберальної моделі розвитку. Утім, вирішення цієї проблеми вимагає від національних урядів розробки оптимальної фіскальної політики, яка б забезпечила мінімізацію ризиків й втрат економічних суб’єктів та баланс їхніх інтересів, що передбачає конвергенцію національних податкових систем через стандартизацію методів регулювання і уніфікацію підходів до оподаткування, єдність механізмів та інструментів формування бюджету, її взаємозв’язок з монетарною політикою тощо.

Загальна тенденція формування системи оподаткування у країнах-лідерах характеризується наступним: у раціональному оподаткуванні потрібно уникати тих методів і форм, які заважають нагромадженню багатства всіма учасниками відтворювального процесу. Незважаючи на те що в кожній державі ця система створюється під впливом специфічних конкретних історичних, економічних, географічних, політичних, релігійних умов, які визначають її довгостроковий розвиток, фіскальні моделі різних країн, навіть у рамках європейського мегарегіону, різняться. Разом з тим пришвидшений розвиток інтеграційних процесів на континенті у середньостроковій перспективі спричиняє деяке їх зближення. Характерним прикладом цього виступає Євросоюз, спільними зусиллями членів якого наприкінці ХХ ст. була розроблена і науково обґрунтована концепція податкової стандартизації, яка враховувала потреби розвитку економіки європейських країн.

Додаткової актуальності заявленій проблематиці додає той факт, що Україна має безпосередній кордон з Євросоюзом, бере участь у численних його програмах та визначила пріоритетним свій курс на євроінтеграцію, а отже уже тепер її національна податкова модель потребує реформування на основі досвіду країн ЦСЄ з метою її зближення з аналогічною в ЄС.

Мета і завдання дослідження

Метою дисертаційної роботи є комплексне дослідження механізмів та інструментів фіскальної конвергенції в Європейському Союзі та імплементація найбільш ефективних із них у податкову модель України.

Відповідно до поставленої мети дисертаційної роботи визначено такі конкретні завдання:

• розкрити суть та основні чинники податкової конвергенції в провідних постіндустріальних країнах світу;
• проаналізувати основні методичні підходи до ідентифікації фіскальних моделей в глобальній економіці загалом та в європейській зокрема;
• оцінити стан, динаміку та наслідки фіскальної конвергенції в Європейському Союзі;
• з’ясувати закономірності гармонізації податкових систем нових учасників ЄС;
• виявити особливості трансформації податкової моделі України в умовах її майбутнього входження до спільного європейського економічного простору;
• визначити шляхи та напрями зближення фіскальної моделі України з аналоговими податковими моделями країн ЄС.

Об’єкт і предмет дослідження

Об’єктом дослідження є процес конвергенції національних фіскальних систем в умовах розширення мегарегіонального інтеграційного угруповання.

Предмет дослідження – сутність, особливості та механізми зближення податкових систем ЄС та напрями імплементації їх аналогових моделей у спільному європейському економічному просторі.

Наукова новизна результатів дослідження

Основні результати, що становлять наукову новизну та одержані в ході розв’язання завдань, поставлених у дисертаційному дослідженні, полягають у такому:

вперше:

• виявлено дуалізм процесу конвергенції фіскальних систем в Європейському Союзі, що, з одного боку, призводить до гармонізації механізмів стандартизації податків в інтеграційному просторі з метою запобігання загостренню фіскальної конкуренції, з другого – забезпечує уніфікацію цілей, спрямованих на конвергенцію різних за рівнем економічного розвитку держав та розробку ефективних інструментів країнового зближення за рахунок компліментарного фінансування соціально та економічно значущих програм розвитку зі структурних фондів та Фонду Згуртування ЄС; спрогнозовано, що протягом найближчих років будуть переглянуті концептуальні підходи до виділення грантів, компенсації відсоткових ставок, дотацій на створення нових робочих місць та розвиток сільського господарства з метою уникнення «споживацького ставлення» окремих держав інтеграційного угруповання до використання фінансових ресурсів консолідованого бюджету;
• встановлено, що наявні індикативні моделі виявлення напрямів фіскальної конвергенції держав-членів ЄС не можуть виступати достатньо інформативними через обмеженість використання статистичної бази та недосконалість сучасних інструментів (σ-конвергенції, що показує можливість зближення абсолютних або відносних величин податків у ВВП, та β-конвергенції, яка ілюструє аналогічне співвідношення з темпами економічного зростання), а отже запропонований новий синтетичний індикатор Т-конвергенції, який на інтегративній основі узагальнює систему селективних показників (рівень реального ВВП та частки податків на душу населення, розмір державного боргу, відсоток дефіциту державного бюджету, рівень безробіття, темпи реального зростання економіки) та дозволяє більш точно визначити необхідний період часу для гармонізації фіскальних моделей членів Євросоюзу, розрахувати швидкість конвергенції податкових систем країн економічного союзу, виокремити групи їх відносної гомогенності, зробити найбільш ймовірні прогнози подальшого розвитку процесу уніфікації фіскальних моделей в межах ЄС;
• з’ясовано, що в умовах посилення глобалізації світового господарства загалом та європейської інтеграції зокрема зазнали кардинальних змін взаємовідносини держави та платників податків, пов’язані з новими механізмами розподілу та перерозподілу ВВП, наслідком чого стало посилення мотивації уникнення від сплати обов’язкових платежів, за якого до існуючих раніше моральних, політичних, економічних та технічних причин додалися соціально-психологічні (вимушене виконання обов’язків та функцій держави її громадянами), історичні (залежність рівня сплати податків від стадії розвитку держави) та ментально-етичні (культура поведінки особи, суспільства, нації, що проявляється в почутті патріотизму, повазі до інших та відповідальності за майбутнє);

дістали подальшого розвитку:

• методологічна аргументація та графічна інтерпретація економічної моделі А. Лаффера в частині визначення критичних рівнів оподаткування для держав з різними економічними системами, а також окремих регіонів, які мають офшорний статус; побудовано криві, що дозволяють виявити емпіричну залежність бюджетних надходжень та розміру тіньової економіки від рівня оподаткування і наявності податкових пільг, які, з одного боку, є механізмом сприяння зниженню обсягів фіскальних зловживань, а з другого – призводять до суспільних (безповоротних) втрат;
• обґрунтування існування в ЄС окремих груп країн, в яких фіскальна гармонізація має найбільший прояв (Греція, Іспанія, Італія та Португалія), а також наявність стійкої конвергенції між країнами ЄС-15 та новими членами Євросоюзу, незважаючи на системні дії національних та наднаціональних структур, що не тільки не призвели до вирівнювання економічної ситуації в них, а й у деяких випадках навіть погіршили її стан;
• напрями удосконалення податкової системи України, якій притаманні наявність неефективної пострадянської практики розподілу та перерозподілу суспільних благ, відсутність дієвого механізму запобігання та регулювання фінансових диспропорцій, що виникають як в процесі трансформації національної економіки, так і під впливом її циклічних коливань, а також низького в цілому рівня фіскальної культури суспільства; обґрунтування необхідності структурної перебудови вітчизняної податкової моделі, яка передбачає скорочення кількості податків та зборів, запровадження якісно нових обов’язкових платежів, чітку диференціацію фіскальних надходжень між бюджетами різних рівнів, удосконалення механізму нарахування, обчислення й стягнення окремих податків, реформування соціального законодавства, зміну акценту з фіскальної функції податків на регулюючу тощо;

удосконалено:

• дефініцію «податкова конвергенція», яку слід розуміти як процес зближення фіскальних систем країн з різними політичними та соціально-культурними рівнями, викликаний суб’єктивними (бажання населення чи законодавча ініціатива уряду) або об’єктивними причинами (рівень розвитку країни чи подібна політична культура громадян), який передбачає розробку та впровадження механізмів й інструментів податкового регулювання на всіх існуючих в інтеграційному угрупованні ієрархічних рівнях, що включає в себе стандартизацію систем, коінтеграцію інституцій та гармонізацію політик соціально-економічного розвитку країн.

Файли

Джерела