Осецький В. Л. Інвестиційно-інноваційна модель розвитку економіки України в умовах ринкової трансформації

Анотація

Осецький В.Л. Інвестиційно-інноваційна модель розвитку економіки України в умовах ринкової трансформації. — Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.01.01 — економічна теорія. — Київський національний університет імені Тараса Шевченка. — Київ, 2004.

Дисертаційна робота присвячена комплексному дослідженню інвестиційно-інноваційної моделі розвитку економіки України в умовах ринкової трансформації. Обґрунтовано сутність й особливості інвестиційно-інноваційних процесів і концептуальні засади державної інвестиційно-інноваційної політики, визначені перспективні напрями та методи її реалізації. Визначено, що інноваційна домінанта посилює ефект інвестиційної політики, є чинником зростання інвестиційної активності, інструментом економічної, технологічної й соціальної спрямованості. Обґрунтовано, що інвестиції та інновації як складові розширеного відтворення знаходяться у глибокому внутрішньому взаємозв’язку і взаємодії, розкрито механізми регулювання інвестиційно-інноваційних процесів, розроблена лізингова й венчурна модель інвестування інноваційного розвитку, побудована економіко-математична модель інвестиційно-інноваційного зростання економіки України.

Annotation

V.L. Osetsky. Investment-innovation model of development of economy of Ukraine under conditions of market transformation. — Manuscript.
Dissertation for competition for academic degree of Doctor of Economics, speciality 08.01.01 — economic theories. — Kyiv National Taras Shevchenko University. — Kyiv, 2004.

The dissertation work is devoted to the complex research of the investment-innovation model of development of the economy of Ukraine under conditions of market transformation. The essence and features of investment-innovation processes and conceptual bases of the state investment-innovation policy are substantiated, the perspective directions and methods of its realization are determined. It is determined that the innovation dominant strengthens the effect of investment policy, it is a factor of increase of investment activity, an instrument of economic, technological and social orientation. It is substantiated that investments and innovations as components of the extended reproduction are in deep internal interrelation and interaction, the mechanisms of regulation of investment-innovation processes are presented, a leasing and a venture models of investment development are worked out, an economic-mathematical model of investment-innovation increase of the economy of Ukraine is constructed.

Актуальність теми дослідження

Забезпечення економічного зростання в Україні зумовлює високу актуальність проблеми досягнення його сталості та темпів. Досвід економічно розвинутих країн переконливо свідчить, що в сучасних умовах зазначені економічні параметри вирішальним чином залежать від масштабів та якісного рівня інвестиційної діяльності, структурно-технологічних змін на основі інновацій. Можна стверджувати, що саме рівень розвитку і динамізм інвестиційно-інноваційних процесів формують в сучасних умовах стратегічну основу сталого економічного зростання.

Сучасна економіка України характеризується високим рівнем зносу основних фондів, значна їх частина є фізично та морально застарілою. Тому виходом із такого становища є модернізація економіки на основі технологічного інноваційного оновлення. Інноваційний рівень є важливим чинником, що визначає обсяг інвестицій. Нові товари та передові технології стимулюють інвестиції, викликають необхідний підйом, або «хвилю» інвестиційних витрат.

Таким чином, є всі підстави розглядати інвестиції та інновації як ключові категорії в системі сучасного розширеного відтворення, як взаємопов’язані процеси: без інвестицій неможливі інновації, а інновації є критерієм ефективності інвестицій; інновації, забезпечуючи підвищення ефективності економіки, розширюють джерела інвестицій. Реальна економічна практика, сучасні умови досягнення основних економічних цілей суспільства вказують на нову якість взаємозв’язків інвестицій та інновацій, дослідити яку повинна сучасна економічна наука. Проте в економічній літературі та практиці господарської діяльності ці категорії розглядаються і використовуються відокремлено. І більше того, є певний розрив їх у часі та просторі. Для подолання такого розриву необхідно повніше, глибше розкрити внутрішні залежності між інвестиціями й інноваціями, показати специфіку їх взаємозв’язків у певних економічних умовах, зокрема в трансформаційній економіці.

Найбільш важливий висновок цього напряму полягає в тому, що ефект зростання досягається за умови, коли інвестиції та інновації взаємопов’язані не лише як категорії, а й як корінні структурно-функціональні фактори, якість співвідношення яких забезпечить структурні технологічні зміни та формування технологічних укладів. Якщо структура інвестицій відповідає технологічній структурі виробництва, то тим самим забезпечується розширене відтворення, але в межах існуючої структури виробництва. Для того, щоб здійснити структурні технологічні зміни та забезпечити розвиток внутрішнього ринку високих технологій, необхідно, щоб інвестиції, забезпечуючи удосконалення усіх видів виробництва, пріоритетно зосереджувались на тих виробництвах і в тих галузях, які визначають прогресивний розвиток економіки, тобто поліпшення її структури на новій інноваційній основі. І навпаки, якщо інвестиції спрямовуються переважно у непріоритетні галузеві напрямки, то її структура може погіршуватися. Різні види залежностей між структурою інвестицій і структурою виробництва та технологічними укладами дають можливість моделювати ці процеси, встановлювати найбільш раціональні і ефективні співвідношення між ними.

Невирішеність цієї проблеми позначається на господарській практиці. Так, у промисловості України домінуючим є третій, далеко не передовий технологічний уклад. На його частку припадає 58% загального випуску продукції, але в системі інвестицій його питома вага досягає 75% загального обсягу інвестицій. На четвертий, вищий за своїм рівнем, технологічний уклад припадає 38% випуску продукції, але його питома вага у загальному обсязі інвестицій становить лише 20%. Недостатнє інвестування четвертого і надмірне інвестування третього технологічного укладу, зрозуміло, не забезпечує необхідних структурних змін в українській економіці.

Невідповідність структури інвестицій потребам структурних зрушень в економіці стає дедалі вражаючою, якщо виділити в загальному обсязі капіталовкладень ту частину, яка безпосередньо йде на удосконалення техніки й технологій. На частку того ж третього технологічного укладу припадає 83% цієї частини капіталовкладень, а четвертого — лише 10%. Частка п’ятого технологічного укладу (4% випуску продукції) в обсязі інвестицій дорівнює тільки 4,5%. Отже, інноваційний розвиток можна забезпечити, зосереджуючи інвестиції на вищих технологічних укладах. Важливо задіяти механізми інвестування в ті галузі, де забезпечують радикальні нововведення. Стратегія і тактика розвитку останніх має стати складовою інвестиційно-інноваційної моделі.

Глибока внутрішня залежність між інвестиціями та інноваціями полягає і в тому, що вони мають спільне джерело свого зростання — прибуток, частина якого через інвестиційний механізм забезпечує підвищення інноваційного потенціалу підприємств. Усе це свідчить, що пошук моделі, яка стимулюватиме взаємозв’язок і взаємодію інвестицій та інновацій, є виключно актуальною. По суті йдеться про розробку і побудову моделі, яка має бути одночасно інвестиційною та інноваційною за своїм змістом. Вона покликана забезпечити відповідність між структурою інвестицій і потребами структурних зрушень в економіці, а її реалізація дасть змогу забезпечувати необхідну адекватність і взаємозалежність між інвестиційними процесами та інноваційним розвитком, ефективно регулювати ці процеси, формувати таку інвестиційну та структурно-інноваційну політику, яка забезпечить структурну перебудову економіки та підвищення ефективності як основи розв’язання складних економічних і соціальних проблем суспільства.

Мета і завдання дослідження

Головною метою дисертаційного дослідження є розробка теоретико-методологічних засад інвестиційно-інноваційної політики, визначення її місця та ролі в соціально-економічній стратегії держави, а також побудова на цій основі інвестиційно-інноваційної моделі розвитку економіки, яка б адекватно відбивала поточні й перспективні можливості та цілі економічної системи України.

Поставлена мета обумовила необхідність вирішення таких наукових задач:

• розкрити обмеженість екстенсивних чинників економічного зростання і обґрунтувати необхідність переходу до інтенсивного технічного та інноваційного типу розвитку;

• розкрити економічну сутність категорій інвестиція та інновація, їхній зміст і структуру, форми прояву та гносеологічну специфіку, місце і роль в системі економічних категорій та в економічній системі в цілому;

• дослідити взаємозв’язок і взаємодію інвестицій та інновацій на основі критичного аналізу підходів, що мають місце в економічній літературі, їх спорідненості та реального взаємовпливу на практиці; виявити перспективні напрями фінансування інвестицій інноваційного спрямування;

• теоретично обґрунтувати сутність та основні риси інвестиційно-інноваційної моделі розвитку України, її роль в забезпеченні сталого зростання;

• побудувати економетричну мультифакторну інвестиційно-інноваційну модель економічного зростання; оцінити поточну ситуацію в інвестиційно-інноваційній сфері України шляхом аналізу основних параметрів моделі та визначити тенденції і пріоритети у розвитку на коротко- та середньострокову перспективу шляхом оптимізації змінних інвестиційно-інноваційної моделі економічного зростання;

• визначити роль і функції власних інвестиційних джерел підприємств та механізми їх використання, розглянути інвестиційні пріоритети розвитку технологічного потенціалу підприємств;

• розкрити механізм трансформації заощаджених ресурсів в інвестиції і визначити інноваційні пріоритети активізації фінансових інститутів щодо підвищення ефективності заощаджень;

• розвинути наукові підходи щодо формування моделі венчурного інвестування інноваційного розвитку в Україні;

• визначити конкретні напрями удосконалення лізингової моделі розвитку інвестицій та підприємництва, здатних забезпечити якісні зміни щодо розвитку технологічного базису виробничого процесу;

• розробити фінансово-інвестиційні механізми структурно-інноваційної перебудови економіки та її зростання, на підставі аналізу стану і тенденцій інвестиційного та інноваційного потенціалів національної економіки з’ясувати напрями і методи державного регулювання інвестиційно-інноваційних процесів.

Об’єкт і предмет дослідження

Об’єктом дисертаційного дослідження є система інвестиційно-інноваційних відносин, що формується в умовах ринкової трансформації економіки України.

Предметом дослідження є взаємозв’язок і взаємодія інвестиційних та інноваційних процесів у сучасній економіці України.

Наукова новизна результатів дослідження

Наукова новизна одержаних результатів полягає у комплексному, системному дослідженні інвестиційно-інноваційних процесів, розкритті економічної сутності та взаємодії цих процесів, побудові інвестиційно-інноваційної моделі економічного зростання та визначенні її ролі у структурній перебудові економіки України, підвищенні її ефективності. Доведено, що лише цілеспрямовані інвестиції у науково-технологічні інновації здатні забезпечити структурні технологічні зміни як ключового фактора формування вищих технологічних укладів, що має стати індикатором процесу модернізації економіки України.

Виходу на важливі узагальнення сприяло розв’язання цілого ряду складових цієї важливої проблеми:

• теоретично обґрунтовано, що для досягнення необхідних структурних технологічних змін в економіці України потрібний на порядок вищий рівень інвестиційної та інноваційної активності. Глибокі структурні та відтворювальні диспропорції економіки є найхарактернішим виявом критичного обмеження потенціалу екстенсивних факторів економічного зростання, які диктують необхідність переходу на інтенсивний, інноваційний тип розвитку. Зроблено висновки, що при визначенні стратегічного розвитку економіки країни використання таких факторів як інвестиції та інновації забезпечить стале економічне зростання в органічному поєднанні з інституціональним середовищем інвестування, формуванням ринкових джерел фінансування інновацій, адекватним розподілом функцій різних суб’єктів інвестиційного процесу та використанням відповідних принципів прийняття інноваційних рішень;

• поглиблено уявлення про економічну сутність і зміст інвестицій як форми залучення нагромадженого капіталу (заощаджень), ресурсу підприємницької діяльності, фінансового інструменту, джерело розширеного відтворення, досягнення ефекту — економічного, соціального. Використання інвестицій як субстанції економічних відносин надає їм особливості в процесі перетворення грошового капіталу в реальний, діючий капітал у різних формах, що забезпечує прибуток власнику та користувачеві;

• розкрито економічну природу і структуру інновацій, як форми матеріалізації ідей у виробництві нових товарів та послуг, впровадженні та удосконаленні науково-технічних розробок. Доведено, що теорія інновацій в її економічному контексті виходить за межі дослідження основних закономірностей еволюції науково-технічного прогресу. Інтеграція фундаментальних теоретичних передумов, передусім теорій економічного розвитку, концепцій інформаційної економіки, елементів інституціональних підходів дозволяє говорити про формування нової, інноваційної парадигми в економічній науці;

• вперше системно визначено взаємозв’язки і взаємодію між інвестиціями та інноваціями. Інвестиції — необхідна умова інновацій; в той же час інновації є головним чинником зростання ефективності економіки, що, як наслідок, збільшує інвестиційні ресурси. Доведено, що для здійснення структурних зрушень та піднесення науково-технічного рівня виробництва необхідно, щоб інвестиції забезпечували відтворення домінуючого технологічного укладу і пріоритетно концентрувалися на забезпеченні зростання тих виробництв і галузей, які визначають технологічне майбутнє економіки країни;

• визначено сутність та основні риси інвестиційно-інноваційної моделі розвитку економіки України, її роль і значення у переході від екстенсивного до інтенсивного типу розвитку. Розроблена модель поєднує нове виробництво з глибокою модернізацією і технічним переозброєнням процесів, властивих індустріальній епосі. Вона враховує наявність розвинутої фундаментальної науки в Україні як можливості реалізації масштабних інноваційних проектів;

• вперше в теоретичному обґрунтуванні інвестиційно-інноваційної моделі здійснено розрахунок параметрів економетричними методами та проведено мультифакторний аналіз параметрів цієї моделі. Методами кореляційного аналізу визначено період запізнення (лаг), необхідний для освоєння інвестицій, який для економіки України становить 6–9 місяців;

• доведено, що суттєвий потенціал активізації інноваційної діяльності має венчурне капіталовкладення. Венчурне фінансування може забезпечити прискорення науково-технологічного удосконалення виробництва та швидке освоєння нових товарів і послуг. Для поширення цього способу в Україні необхідний подальший розвиток ринкових відносин та ринку науково-технічних розробок;

• обґрунтовано доцільність активізації використання лізингової моделі виробничого інвестування, що здатне пожвавити процес технічного і технологічного оновлення виробництва та інтенсифікувати відповідні процеси на рівні малого та середнього інноваційного підприємництва;

• розроблено цілісну концепцію державного регулювання інвестиційно-інноваційних процесів, яка включає визначення пріоритетних джерел фінансування інвестицій, удосконалення способів залучення вільних грошових ресурсів, механізму трансформації заощаджень в інвестиції та їх ефективне використання через систему фінансово-кредитних інститутів.

Файли

Джерела